1 червня Україна відзначає 

Міжнародний день захисту дітей👶

Свято засноване у 1949 році на спеціальній сесії Міжнародної демократичної федерації жінок, і відтоді цей день щорічно відзначають понад 60 країн світу.🤝

Діти є однією з найменш захищених верств населення. Так, станом на 2018 рік в Україні на обліку перебувало понад 17 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. А з початку війни з Росією на сході щонайменше 128 дітей зазнали поранень, мінімум 38 – загинули. І дані постійно оновлюються.🕯

Це сумна статистика. Жахлива статистика. Її не можна ігнорувати й вважати неминучою платою у сучасних обставинах.

Діти – майбутнє країни, її головний стимул, рушій, надія і розквіт. Якщо виростити покинуте, нещасне покоління, воно побудує покинуте й нещасне суспільство.👨‍👩‍👧‍👦 Звичайний закон бумеранга, який спрацьовує будь-де і будь-коли.

Не діти повинні приносити у цей світ радість, а світ має приносити радість дітям – це одне з найголовніших його завдань.❤️

Оберігаймо найменших, і нехай їхні щирі посмішки сяють на обличчі якомога частіше!🤗https://www.facebook.com/vseosvita/?__tn__=kC-R&eid=ARBXO0naYRLmY3V00uRjrrSULUYhYePwbq-Q2YI6xwqqVuLLhchtjvVhi3gld4FhWA36khen0JRDPKWH&hc_ref=ARRNirfOBYXeTD7D0y88hs8t1tTWDwNZyLp9qxkd51CUpY3Y6ZMr2TdWr-ppGg7e8a4&fref=nf&__xts__%5B0%5D=68.ARD_D_23GKvFejdZJOWX97dPn9xDXYVVD1T3MlBalC2mwKoLBCI3Gm0lSKmUpnWCoqbWw-EQvH36GX0EKVZIIbGzY1pRdXp2bgdcv8xVnbXvEV_7o0p1BevUcJaBgUgT8Rcck_oiUOMcnKtGIqR8nB6DC3S5_5EmWWpNNDw2o4BfZMkR4LBheL0tYKo8d31sqUrE9GSR7HrYELkP2JlZvIUHSd2fzsdgUz_RHkXDxSYsig5IMRX-y3lqQ8dPZKb852h8zyqW0jDME_BVrDAkwLcDLDC_pPlcNFSHBpdZykaH1npXfTs5Egr3uIqkkkBwdp5PQNGTCVRQedlfooQ1S_3WIYIxDqqjeH6CE9_b-N1qTWKcs4Lhq3mUlJQhttps://www.facebook.com/vseosvita/?__tn__=kC-R&eid=ARBXO0naYRLmY3V00uRjrrSULUYhYePwbq-Q2YI6xwqqVuLLhchtjvVhi3gld4FhWA36khen0JRDPKWH&hc_ref=ARRNirfOBYXeTD7D0y88hs8t1tTWDwNZyLp9qxkd51CUpY3Y6ZMr2TdWr-ppGg7e8a4&fref=nf&__xts__%5B0%5D=68.ARD_D_23GKvFejdZJOWX97dPn9xDXYVVD1T3MlBalC2mwKoLBCI3Gm0lSKmUpnWCoqbWw-EQvH36GX0EKVZIIbGzY1pRdXp2bgdcv8xVnbXvEV_7o0p1BevUcJaBgUgT8Rcck_oiUOMcnKtGIqR8nB6DC3S5_5EmWWpNNDw2o4BfZMkR4LBheL0tYKo8d31sqUrE9GSR7HrYELkP2JlZvIUHSd2fzsdgUz_RHkXDxSYsig5IMRX-y3lqQ8dPZKb852h8zyqW0jDME_BVrDAkwLcDLDC_pPlcNFSHBpdZykaH1npXfTs5Egr3uIqkkkBwdp5PQNGTCVRQedlfooQ1S_3WIYIxDqqjeH6CE9_b-N1qTWKcs4Lhq3mUlJQ

https://www.facebook.com/Culture.Dolynska/videos/183174526331648/

«Геть куріння !

Ми – здорове покоління !»

Всесвітня організація охорони здоров'я встановила Всесвітній день боротьби з табакокурінням, який щороку відзначається 31 травня.

В умовах сучасного світу табакокуріння настільки поширилося серед населення нашої планети, що перетворилося у соціальну проблему. Боротьба з цією звичкою з кожним роком набуває все більшого розмаху.

Не зважаючи на існуючі заходи проти вживання табаку, значних успіхів у його подоланні поки що не досягнуто. Ця шкідлива звичка міцно утримується в побуті людей і продовжує розповсюджуватись.

В цей день у всьому світі проходять антитабачні акції, спрямовані на боротьбу з курінням. Люди намагаються відмовитись від цигарки, тобто провести день, вільний від табачного диму.

      Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова – а підтверджені факти.

Цікаві факти про українську мову в цифрах

     Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською – 62%).

     Походження української мови – окрема теми для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.

        До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова "мед" і "страва".

        На відміну від решти східнослов'янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.

         У "Короткому словнику синонімів української мови", де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" – аж 45! Цікаве завдання для вас та ваших дітей: спробуйте назвати хоча б 20, можете використовувати фразеологізми ;)

        Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

       Однією з "родзинок" української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово "вороги" має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам'ятаєте: "...згинуть наші вороженьки, як роса на сонці".

       Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера "п"; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква "ф", її вживають переважно в запозичених словах.

       Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити "дихлордифенілтрихлорметилметан" (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

      У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані "дзеркальні" фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром "Я несу гусеня", або ж "ротатор". Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?

 Джерело: https://maximum.fm/cikavi-fakti-pro-ukrayinsku-movu-dlya-ditej-ta-doroslih_n136551

Сьогодні в Україні відзначають День філолога! 🥳

📖 І ми вітаємо з цим святом учителів, викладачів мови та літератури, мовознавців, перекладачів та всіх, хто має філологічну освіту!

📝 Ми знаємо, що справжній філолог завжди має під рукою стос словників для перевірки написання слів.

📝 Справжній філолог знає безліч афоризмів і майстерно їх використовує у мовленні.

📝 Справжній філолог завжди звертає увагу на помилки у тексті.

📝 Справжній філолог ніколи не скаже "колідор", "експресо", "карандаш".

📝 Справжній філолог плекає рідну мову.

📝 Справжній філолог спонукає інших поважати й любити рідну мову.

#День_філолога #рідна_мова #українська_мова #свято

23 травня — в Україні відзначається День Героїв — щорічне свято, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України. Тож дякуємо сьогодні усім, хто боровся та бореться нині за нашу свободу та незалежність. Особливе вітання нашим злинським чоловікам, нашим захисникам. Слава Україні! Героям слава!

Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

     Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».

      Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

     Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», - згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.

     Над домовиною Шевченка на місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Такою могила була до 80-х років ХІХ століття. На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний хрест, впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудовано хату для доглядача. У 1889 році влаштовано перший музей Шевченка. У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», а величний бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році. Народ здавна називає Чернечу гору Тарасовою.

Джнрело: https://telegram.me/share/url?url=https://www.ukrinform.ua//rubric-society/2232417-22-travna-den-perepohovanna-tarasa-sevcenka-u-kanevi.html&text

      Українську вишиванку часто називають кодом нації. Залежно від історичного регіону України деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються. Тому за зашифрованими у ній символами можна визначити регіон походження її власника.

       День вишиванки – не офіційне й відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Цього дня заведено одягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями чи деінде.

        Традиційно День вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня. Таким чином, у 2020 році це свято відзначатимемо 21 травня.

       З нагоди цього свята учні, вчителі та батьки КЗ "Долинська ЗШ І-ІІІ ступенів №4 Долинської районної ради" взяли участь у флешмобі

#ми_єдина_нація

#одягни_вишиванку

Історія появи Дня вишиванки.

        Свято зародилося як студентська ініціатива. Ідею акції у 2006 році запропонувала на той момент студентка Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Її підтримали інші студенти та викладачі й одяглися відповідно.

       Спершу вишиванки вдягнули декілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Нині ж у цей день український традиційний одяг надягають усе більше людей не тільки в нашій країні, а по всьому світу.

        Цікаві факти про українську вишиванку

1.Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.

2.Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а, згідно з повір’ями, були таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі, щоб візерунок торкався тіла.

3.Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.

4.У кожному регіоні України є своя техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори вишиванки. Іноді навіть окремі села можуть похвалитися своїми особливими вишиванками.

5. В Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

6.Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – усе залежить від складності технік.

7.Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі.

8.Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

9.Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Натомість вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.

10.Українське національне вбрання все більше надихає дизайнерів. На модних подіумах тема вишивки подається у найрізноманітніших варіантах.

ЗІ СВЯТОМ, ДОРОГІ УКРАЇНЦІ!!!

https://www.google.com.ua/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Flviv1256.com%2Flists%2Fsogodni-den-vishivanki-10-cikavinok-pro-ukrayinski-vishivanki%2F&psig=AOvVaw280FtMfI_fKRWa0u1Q48xh&ust=1590126352400000&source=images&cd=vfe&ved=0CA0QjhxqFwoTCNCNvLWgxOkCFQAAAAAdAAAAABAH

Цьогоріч – День вишиванки припадає на 21 травня.

Джерело: https://pon.org.ua/uploads/posts/2020-05/1589731312_9-1.jpg

День вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу

       У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

      Традиційно в Україні цей день відзначається в третій четвер травня. Цьогоріч – День вишиванки припадає на 21 травня.

Історія Дня вишиванки

     День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу.

      Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

День вишиванки 2020 онлайн

     Цього року все буде по-іншому. На своїй Фейсбук-сторінці засновники свята закликають не проводити масових заходів, а також дотримуватися всіх медичних рекомендацій на період пандемії.

      Разом з тим вважають, що українцям в такий кризовий період особливо потрібні позитивні емоції, натхнення, налаштування на добрі думки. Саме тому цьогоріч планують безліч онлайн акцій, про які повідомлятимуть на сторінці.

Організатори закликають одягнути вишиванки за будь-яких умовах: вдома, якщо карантин триватиме, або на роботі в посткарантинний період.

      День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу.

Пандемія дала можливість зупинитися та осмислити, що насправді є дуже важливим – турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного.

      Організатори День Вишиванки пропонують присвятити цей день у карантинний період дослідженню власного роду.

     «Формування дерева роду – не тільки захоплива справа, це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу.

     Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були і які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, втратах родини під час голодоморів. Разом з тим, ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових – родичів, які насправді були героями свого часу», – йдеться у повідомленні.

     Також День Вишиванки – День Родоводу присвячується видатним українським родинам, кілька поколінь котрих робили значний внесок у розбудову української державності, культури, науки. Таким чином прагнемо заповнити пустку в інформаційному просторі і привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна.

15 травня у світі відзначають Міжнародний день сім'ї👨‍👩‍👧‍👦

✨Родина - це люди, які знають усі ваші секрети, вперто пам'ятають найкумедніші ситуації, що з вами траплялись, і у "зручний момент" нагадують з невинним виразом обличчя: "О, а це ті самі сходи, з яких ти гепнувся і загубив штани!".

✨Родина - це люди, які допомагають вам дистанційно працювати, час від часу вигулькуючи на задньому плані у домашніх халатах і праскою в руці.

✨Родина - це люди, з якими часом буває дуже нелегко. Але без них - набагато важче.

✨Родина - це люди, які допомагають вам залишатися кращою версією себе у будь-яких ситуаціях.

✨Зрештою, родина - це люди, з якими у вас не лише кровний зв'язок.

Любіть і бережіть своїх рідних! Понад усе на світі! Адже ви - фортеця один для одного, якою б великою відстань між вами не була.❤️

Як пояснити дітям про коронавірус та поширення пандемії? Разом з Міністерство освіти і науки України та Нова Українська Школа ми розробили уроки про COVID-19 для учнів 6-8 та 9-10 класів.

Відео нижче — це лише частинка уроку, який доступний за посиланням: https://nus.org.ua/covid19/

    Доброго дня, шановні друзі! Сумувати під час карантину ніколи! Потрібно проводити його з користю!  Сьогодня я підібрала для вас кілька цікавинок про Європу, адже незабаром ми будемо святкувати День Європи!

     З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.

     Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

      День Європи святкується в усіх великих та маленьких містах. Повсюди відбуваються святкові концерти, вистави, іноземці з усіх європейських спільнот, які знаходяться на території України, розповідають українцям про життя у Європі, про історію та культуру інших держав. 

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

В 2020 році День матері в Україні припадає на 10 травня.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-materi-2020-ukrajina-data-istoriya-i-tradiciji-dnya-materi-10986821.html

«1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». 

    Сьогодні в Україні, так само як у світі, відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.

     В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

      Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».

     Офіційне гасло пам’ятних заходів – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Джерела:
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2695718-sogodni-den-pamati-ta-primirenna.html
https://www.youtube.com/watch?v=sz7jBwa_5VM

Фіксики - Вузли (мультфільми українською мовою)

     Доброго дня, шановні друзі! Сумувати під час карантину ніколи! Потрібно проводити його з користю! 

      А чи знаєте ви,  що Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи.Україна – це невід’ємна частина Європи (географічно, історично та ціннісно). І саме для того, щоб нагадати всім нам про важливість єднання та порозуміння (які є основними принципами існування ЄС), кожної третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи.   Щоб допомогти вам краще розуміти значення європейських цінностей, я підготувала для вас кілька відеороликів.  

       

      Доброго дня, шановні друзі! Сумувати під час карантину ніколи! Потрібно проводити його з користю!

       

      Сьогодні - 5 травня відзначається Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю - людей, які, як ніхто, потребують підтримки оточуючих. Саме цього дня 1992 року люди з інвалідністю з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. Відтоді подібні заходи проводяться щороку.

      Головне завдання Міжнародного дня боротьби за права інвалідів - забезпечення умов для повноціннної соціальної реалізації людей з обмеженими можливостями, щоб вони могли отримувати освіту, працювати та користуватися соціальними благами нарівні з іншими членами суспільства.

       На жаль, життя людей з обмеженими фізичними можливостями продовжує залишатися дуже складним. Такі проблеми, як недолік спецпристосувань для пересування, складність отримання освіти, брак робочих місць і невелика грошова допомога, позбавляють інвалідів можливості вести повноцінний спосіб життя й ізолюють їх від суспільства.

    Тим часом, хоча інваліди обмежені фізично, вони безмежні у своїх здібностях, талантах і прагненні до самовираження. Завдяки величезній силі духу й волі, ці люди досягають успіхів у найрізноманітніших сферах: науці, підприємницькій діяльності, художній творчості, мистецтві, спорті. Час показав, що дуже часто люди з обмеженими фізичними можливостями можуть досягти навіть більшого, ніж зовсім здорові люди.

Перегляньте, будь ласка відеоролики та дайте відвовідь на запитання: 

Що означає слово «добро»?

Запам'ятайте: на добро слід завжди відповідати добром.