четвер, 30 грудня 2021 р.
неділю, 19 грудня 2021 р.
День
святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати
яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день
відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на свято
19 грудня. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать
писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи
про нужденних.
З Дня святого Миколая починається цикл зимових свят в Україні, однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували. У пам’ять про милосердя святого Суспільне розповідає про це детальніше.
За
історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в
місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Хлопчик
був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому
вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його
одразу після народження, що в ті часи було рідкістю.
Незабаром після того, як хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. А Миколай витратив свій великий спадок на допомогу іншим людям, приносячи час від часу до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки тощо.
неділю, 5 грудня 2021 р.
День Збройних Сил
України
Загальне професійне
свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і
шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до
дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про
Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено
у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.
Не дивлячись на виниклі
економічні та інші труднощі, які випали на долю нової незалежної української
держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових
вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготовність і хороші
армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і боєздатних армій на
пострадянському просторі. На сьогоднішній день сили українських миротворців
широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі
технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців
Збройних Сил України.
За даними проекту
DilovaMova.com, до складу української армії входять всі роди військ, які
представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також
Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація
і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і
артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У
структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна,
транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.
Доблесть і честь
солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські
військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний
захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність
далеко не порожній звук.
У цей День ми
приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців,
ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо
їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці,
надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі
святом!
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&month=12&day=06&year=2021
вівторок, 30 листопада 2021 р.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ
Щорічно
1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який вперше був
проголошений ВООЗ у 1988 році, а з 1996 року проводиться ЮНЕЙДС. Цей День
встановлений з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної
поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання. Тема
Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у 2020 році: «Міжнародна солідарність,
спільна відповідальність».
За
даними ВООЗ, станом на кінець 2019 року в світі налічувалося 38 мільйонів
людей, що живуть з ВІЛ-інфекцією. У 2019 році
від асоційованих з ВІЛ причин у всьому світі померло 690 000 людей та
було зареєстровано 1,7 мільйона нових випадків ВІЛ-інфекції. Понад дві третини
від загального числа людей, що живуть з ВІЛ, в світі проживають в Африканському
регіоні ВООЗ (25,7 мільйона). Станом на
кінець 2019 року про свій ВІЛ-позитивний статус знали 81% людей, що живуть з ВІЛ;
67% з них отримували антиретровірусну терапію (АРТ), у 59% з них була досягнута
супресія вірусу, що виключає ризик зараження інших людей.
https://20pol.city.kharkov.ua/vsesvitnij-den-borotby-zi-snidom-2/
пʼятницю, 26 листопада 2021 р.
В Україні сьогодні – День пам'яті жертв
голодоморів. Він відзначається в останню суботу листопада. В Україні було три
голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та голод 1946-1947 років. В ті роки в СРСР у
людей масово конфісковували продукти харчування та врожай.
Пам'ятна дата була запроваджена указом
президента України у 1998 році. У 2006 році законом України Голодомор 1932-1933
років був визнаний геноцидом.
Щорічно 27 листопада проходить
всеукраїнська акція «Запали свічку пам'яті» на згадку про 10 млн 500 тис.
українців, знищених комуністичним тоталітарним режимом у 1932-1933 роках.
https://www.slovoidilo.ua/2021/11/27/novyna/suspilstvo/ukrayini-vshanovuyut-pamyat-zhertv-holodomoriv
понеділок, 15 листопада 2021 р.
Ухвалення
16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості, поклало початок
відзначенню у всьому світі Міжнародного дня толерантності.
Свято
покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору
шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи
світогляду. У листопаді 2015 року Верховна Рада України прийняла
«антидискримінаційну» поправку до Трудового кодексу, чим додатково законодавчо
закріпила недопущення дискримінації людей на робочому місці за всіма із цих
ознак, вкотре підтвердивши демократичність та толерантність українського
суспільства.
Варто
пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу
життя, поведінки, культури і звичаїв.
Здатність
терпимо і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід'ємна складова
сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному
суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.
У
цей день як ніколи актуальним є гасло «Усі різні ‒ усі рівні», яке вже давно
стало символом толерантності та шанування різноманіття.
https://www.solor.gov.ua/info/0/17651
понеділок, 8 листопада 2021 р.
День української писемності та мови – свято, яке щороку
відзначається в Україні 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного
Нестора-Літописця.
Це свято є
справжньою даниною одному з найцінніших національних надбань, яке створене й
залишено нам нашими попередниками.
Ми, українці,
маємо величезний масив української писемності, історії та культури
глибокої тисячолітньої давнини, свою могутню класичну літературу, своїх
визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла
Коцюбинського, Василя Стефаника.
Тож плекаємо
наш нетлінний спадок, культивуємо українську мову, підвищуємо її престиж в
нашому суспільстві і у світі!
Цікаві факти про українську мову:
1. Сучасна
українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним
запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної
лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім –
російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська
має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською
мовами, а з російською тільки 11.
3.В українській
мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків,
один з яких – кличний.
4. 448 р.
візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря
Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була
перша згадка українських слів.
5. Українську
мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська,
козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX
ст. була назва “руська мова”.
6. В
українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
7. Найменш
уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
8. В
українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12
синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд,
виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх
дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська
мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово “вороги”
– “вороженьки”.
За різними
даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших
мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у
світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.
Джерело: УЦКД
вівторок, 12 жовтня 2021 р.
День захисників і захисниць Украї́ни — державне свято України, що відзначається 14 жовтня (водночас зі святами Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва). Започатковано 14 жовтня 2014 року президенським указом з назвою День захисника України. З 2015 року є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на «День захисників і захисниць України»
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8вівторок, 14 вересня 2021 р.
понеділок, 28 червня 2021 р.
В
Україні 28 червня відзначають державне свято - День Конституції.
28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію.
Від початку ухвалення нинішній Основний Закон
України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року
передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для
схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4
голосів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж зміни скасовують чи
обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію
незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція
України взагалі не може бути змінена.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3270732-ukraina-vidznacae-den-konstitucii.html
середу, 19 травня 2021 р.
20.05.21 р. День вишиванки!
Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в
третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.
Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років.
Історія Дня
вишиванки
Відзначати його почали у 2006 році.
Ініціатором стала студентка Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.
Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам
обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу
підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.
Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і
український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні,
а по всьому світу.
Як святкують
День вишиванки?
Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого
етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати
національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями,
загалом куди завгодно.
Ювілейний 15-й рік Всесвітнього дня вишиванки
присвячено українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема,
проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.
Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі
Дня вуличної етномузики.
%25D1%2581%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25B2%25D0%25BE%25D0%25BB-%25D0%25B7%25D0%25B4%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B2%25D1%258F-%25D1%2582%25D0%25B0-%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2581%2F&psig=AOvVaw0rSV0jDJ3RyhDPglGsEvWg&ust=1621575412678000&source=images&cd=vfe&ved=0CAIQjRxqFwoTCOC4marF1_ACFQAAAAAdAAAAABAD
вівторок, 18 травня 2021 р.
18 травня 2021 року
Міжнародний день музеїв
Міжнародний
день музеїв з’явився в календарі у 1977 році
Кілька
цікавих фактів про музеї: Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша
публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа
Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей
Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою
історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених
публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в
1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки
15 січня 1759 року.
18
травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.
Міжнародний
день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM
(International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята
пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року
цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.
За
словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці
суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у
великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй
можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином,
необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та
інновацій ».
Прийнято
вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до
історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і
зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику
науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&month=05&day=18
четвер, 6 травня 2021 р.
8-9 травня Україна відзначає
День пам’яті та примирення
Віднедавна 8-9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і 76-ту річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Нова емблема скорботного свята – червоні маки – символ пам’яті про тих, хто загинув під час Другої світової та гине на сході України у боротьбі за незалежність.
В Україні здавна кажуть: маки цвітуть там, де була пролита козацька кров. Тому червоний мак не лише європейський, але й український символ скорботи про героїв, загиблих у двох кровопролитних світових війнах минулого століття.
Хоч символіку Україна перейняла
європейську, проте червоні квіти маку спрадавна слугували українським оберегом.
Червоний мак з давніх-давен є могутнім талісманом українського роду, адже
означає красу, молодість та їхню скороминущість.
середу, 5 травня 2021 р.
05 травня 2021 року
Всесвітній день гігієни рук.
5 травня щорічно, за підтримки
Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), люди відзначають вкрай важливу
для сьогодення дату - Всесвітній день гігієни рук.
Дата цього заходу була обрана не
випадково: 5-й день 5-го місяця символізує 5 пальців на кожній руці людини.
Оскільки руки є одним з основних факторів ризику поширення хвороботворних
мікроорганізмів, гігієна рук дозволяє знизити рівень поширення інфекційних
захворювань.
Всесвітній день гігієни рук розпочато, щоб
нагадати про важливість обробки рук для збереження життя і здоров'я мільйонів
людей і підкреслити особливу важливість гігієни рук як в області охорони
здоров'я, так і в повсякденному житті. Центр громадського здоров'я підтримує цю
ініціативу і закликає установи охорони здоров'я, установи і всіх громадян
приєднатися до кампанії ВООЗ по чистоті рук.
На наших руках живе величезна кількість
небезпечних для здоров'я мікроорганізмів. В результаті навіть незначних
подряпин або ран, вони можуть викликати вірусні захворювання, бактеріальні,
грибкові та кишкові інфекції, гельмінтози та ін.
Найбруднішими предметами, з якими щодня
стикається майже кожна людина, є мобільні і стаціонарні телефони, письмові
столи, клавіатура і мишка комп'ютера, кнопки ліфта, вимикачі світла, дверні
ручки і все перила.
Використані джерела: https://www.unn.com.ua/
понеділок, 26 квітня 2021 р.
День пам’яті Чорнобиля
26
квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі також відзначають
День Чорнобильської трагедії.
Чорнобильська
атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що
тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте
через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний
вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних
радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на
значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу
Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після
катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у
гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.
Згідно з
офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000
мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення
Австрії.
Забруднено
близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі
території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це
більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з
періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були
переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що
зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року
діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.
У вересні
2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував
країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті
жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю
пропозицію.
Використані джерела: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=86
середу, 21 квітня 2021 р.
22 квітня – Всесвітній день Землі
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру,
закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до
захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому.
Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і
солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі,
збереження людства та культури.
Символом дня є зелена грецька литера Θ (Тета) на білому фоні. Логотипом
– зображення планети Землі (зараз використовуєтся фото, зроблене астронавтами з
Аполлону-17 на півдорозі до місяця) на темно-синьому фоні.
В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у
справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої
річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням
автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо
використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише
один день на рік – цього явно недостатньо. саме тому слід піклуватися про
оточуюче нас середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в
масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на
переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі
справи! Уявіть – тисяча людей посадила по одному дереву – ось Вам і ліс!
Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від
пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не
потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати
природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.
Використані джерела: https://nnpp.org.ua/22-%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F-%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96/
вівторок, 20 квітня 2021 р.
День вдячності волонтерам
20 квітня у світі щороку відзначають День
вдячності волонтерам. Цього дня людство висловлює вдячність усім, хто знайшов у
собі силу, відвагу та доброту здійснювати добрі справи, не вимагаючи нічого
натомість.
Вважається, що
волонтерський рух розпочався у 20-х роках минулого століття — у 1920 році біля
французького міста Страсбурга волонтери з німецької та французької молоді
відновлювали зруйновані під час боїв Першої Світової війни ферми. Згодом цю
естафету підхопила Індія і рух поширився світом.
Хоча в Україні
волонтерський рух розпочався в 90-х роках XX ст., офіційно він був визнаний
постановою Кабміну у 2003 році. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/20-kvitnya-yake-sogodni-svyato-prikmeti-i-zaboroni-751007.htm
вівторок, 6 квітня 2021 р.
понеділок, 22 березня 2021 р.
понеділок, 25 січня 2021 р.
Дистанційний захід 29.02.2020. Майстер-клас "Створюємо карту України". Б...
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Важливі акценти
- Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.
- Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
- Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.
- Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.
- Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.
- Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.
- Використані джерела: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-geroyiv-krut-2021
- https://youtu.be/j6DOTHetO5M
середу, 20 січня 2021 р.
Український народ 22 січня щорічно святкує
День Соборності України
https://www.youtube.com/watch?v=D605VLiU6Ug
понеділок, 18 січня 2021 р.
четвер, 14 січня 2021 р.
14 січня велике свято —
святого Василія Великого.
14 січня, православна церква вшановує пам’ять святого Василія Великого.
Він народився у місті Кесарії у родині високоосвічених та заможних людей. Василь отримав гарну освіту починаючи з домашнього навчання філософії та мистецтва, які викладав йому батько. А потім подорожував по різних містах та освоював інші науки.
Василь цікавився життям Христа. Вивчаючи світські науки у різних містах світу, він зустрічався із Христовими сподвижниками, спілкувався з ними на філософські та богословні теми.
понеділок, 11 січня 2021 р.
Увага!!!Увага!!!!