Конспект заняття гуртка «Народна лялька»
Тема: Виготовлення
сувеніру-оберегу для захисників України.
Мета: ознайомити дітей з історією волонтерського руху; збагачувати
знання вихованців про українську народну ляльку; виготовити ляльку-мотанку -
оберіг для захисників України; виховувати почуття патріотизму, любові
до рідного краю, повагу до традицій українського народу; розвивати
художнє мислення, фантазію, увагу, пам'ять, моторику рук, творчі
здібності, естетичний смак.
Обладнання: вишиті рушники, прапор України з побажаннями від воїнів,
які знаходяться в зоні проведення ООС, зразки
ляльок-мотанок, клаптики тканини, нитки, стрічки, мереживо, ножиці, свічка.
Тип
заняття: комбінований
ХІД ЗАНЯТТЯ
І.
Підготовча частина
- Міжнародний день волонтерів
світова громадськість відзначає 5 грудня. Рішення про це свято було прийнято
Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році. Добровольці (а в останні роки все
частіше можна почути трансформоване з англійської - волонтери) - це люди, які
витрачають свій вільний час на благо суспільства. Вони присвячують суспільству
свій талант, час, енергію, не чекаючи винагороди. Наприклад, такі люди добровільно
погоджуються допомагати прибирати громадську
територію, поширювати плакати чи брошури соціальної кампанії, готові
безкоштовно проводити екскурсії рідним містом, бути перекладачами на великих
міжнародних спортивних змаганнях. Більш того, добровольці допомагають персоналу
в дитячих будинках і будинках престарілих, поспішають на допомогу при
ліквідації наслідків стихійних лих. Нині на
Сході України проводиться антитерористична операція і волонтери дуже
допомагають нашим захисникам. Такі люди
– волонтери є і в нашому місті. Один із
них це Іващенко Віталій Миколайович
На
початку нового навчального року в Центр дитячої та юнацької творчості завітав
волонтер Долинського району, а в минулому воїн-інтернаціоналіст Іващенко
Віталій Миколайович. Вихованці ЦДЮТ передали для наших захисників
подарунки-сувеніри та державний прапор України. Через деякий час Віталій
Миколайович завітав в наш заклад і привіз нашим вихованцям свій подарунок –
державний прапор України з написаними наших воїнів-земляків. На ньому побажаннями вам – дітям. Цей прапор ви зараз бачите на
нашій дошці.
-А
чи знаєте ви, діти,
що відбувається на
сході, в Донецьку,
Луганську? (Війна)
Повідомлення теми та мети заняття.
Наші
сини,брати, чоловіки,батьки, дядьки, сусіди
які захищають нашу
державу, і як ніхто заслуговують на найкращі слова подяки. Ви, діти,
можете допомогти захисникам своїми
листами, малюнками та подарунками. Адже їх найбільше чекають наші хоробрі
хлопці. Пропоную сьогодні виготовити нашим героям
подарунки. Це буде
не просто подарунок, а
подарунок – оберіг, щоб оберігати
наших чоловіків від усього лихого. Тому, що дуже хочемо, щоб наші захисники
повернулися живими до своїх близьких. А найсильніший оберіг той, що
виготовлений власноруч або подарований.
Обереги – наші прадавні добрі
символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались
у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди.
Домашні обереги… Що означають ці
слова? Це те, що оточує нас із дитинства, до чого ми звикли. Вишитий рушник та
вишита сорочка, ікона на покуті та хліб на столі, в’язка часнику та лялька -
мотанка – все це наші обереги, історія нашого народу. Без них важко уявити нашу
Україну. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.
Лялька-мотанка супроводжувала дитину з самого народження.
Ляльки були ігрові та оберегові.
Ігрові використовували для розваги дітям.
Оберегові – оберігали людину від небезпеки, хвороби, сварки, темних сил. Щоб
оберіг нікого не нагадував, і не завдавав шкоди, робили його безликими.
Замість обличчя на голівці мотанки зображували хрест – символ сонця і землі. При виготовленні оберегу не
використовувались голки.
Лялька-мотанка –
берегиня та богиня.
Найдавніший зразок
оберега – жіноче божество, берегиня-ляля (тобто, "земля",
"богиня землі", "охоронниця"). Берегиня – мати всього
живого, захисниця людини, природи та добра, охоронниця дому. Ляльку-берегиню
створили понад 5 тисяч років тому. Це – не просто дитяча іграшка, це – витвір
мистецтва. Народна лялька дуже екологічна, духовно чиста, образна і символічна.
Така лялька має умовну структуру.
Створювали насамперед голову і тулуб ляльки, обличчя робили без деталей або з
намотаним нитками хрестом, щоб у них не вселявся злий дух. Для виготовлення
ляльок використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір'я.
Лялька була оберегом душі людської. Наші предки клали її у колиску для
новонародженої дитини, щоб у хаті не селилися домовики; ляля забавляла дитя,
допомагала йому пізнавати світ, брала на себе негативну енергію, забирала хворобу; ляльку
віддавали богам за здоров'я, урожай, дощ. Мати своїй доньці повинна була
виготовити ляльку-оберіг та подарувати її на весілля, тим благословляючи її на
щасливе заміжжя та на народження здорових діточок. Оцей хрест, ці дві лінії –
це чоловіче (вертикальне) та жіноче (горизонтальне) начала, їхнє перехрещення
символізує продовження роду. По тому, як на світ з'явиться нове життя, треба
повернути ляльку тричі проти годинникової стрілки, мовлячи: "Відвернися
злом, повернися добром" – і покласти в колиску, де дитина спить. Ця лялька
охоронятиме її сон. Оберіг викидати не можна – треба передати його вже своїм
дітям.
II. Практична робота
- Сьогодні на занятті нам будуть
допомагати консультанти. Це вихованці старшої групи гуртка вони допоможуть вам,
якщо виникнуть труднощі.
Виготовлення «Ляльки - мотанки».
Релаксація
Насамперед треба налаштуватися на те, що зараз
робитимете щось дуже важливе – як перед якоюсь значущою подією у вашому
житті. Відкиньте всі думки, що
відволікають вас. Це найкращий стан для створення ляльки – оберегу. Для настрою
запалимо свічку. Так робили і в давнину
(запалювали свічку або піч, щоб відігнати злих духів).
1.
Демонстрація
готового зразка.
2.
Пояснення та показ
виготовлення ляльки - мотанки.
Перед
тим. як почати
працювати, нам потрібно
повторити правила безпечної
праці під час
роботи з ножицями:
Не тримайте ножиці
лезом угору;
Не залишайте ножиці з відкритими
лезами;
Не ріжте ножицями на ходу;
Під час різання підтримуйте матеріал лівою рукою
так, щоб пальці були осторонь від леза ножиців.
Передавайте товаришеві закриті
ножиці кільцями вперед.
Використовуйте інструмент тільки за призначенням.
3.
Самостійна робота учнів.
4. Обхід робочих
місць, поточне інструктування, перевірка
правильності виготовлення ляльки-мотанки, допомога
при потребі.
5. Фізкультхвилинка.
Працювати перестали
І тепер всі дружно
встали.
Будемо відпочивати,
Нумо, вправу починати!
Руки вгору, руки вниз
І легесенько пригнись.
Покрутились,
повертілись,
На хвилинку
зупинились.
Пострибали,
пострибали,
Раз — присіли, другий
— встали.
Всі за парти посідали.
III. Заключна частина
Підсумок заняття. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Що ми сьогодні робили? (Ми
сьогодні виготовляли ляльку – мотанку).
- Хто такі волонтери і чим вони займаються?
- Що нового ви сьогодні почули на занятті?
- Які можуть
бути ляльки? (Ігрові
та оберегові)
- З яких матеріалів можна виготовляти ляльки? (З
соломи, трави, ниток, кори, тканини)
- Для чого
виготовляли ляльку – оберіг? (Лялька - оберіг – оберігає людину від
небезпек, хвороб, сварок)
2. Аналіз роботи учнів.
3. Показ кращих робіт.
4. Прибирання робочих місць.
Дорогі воїни, ми віримо у Вашу хоробрість, терпіння і незламність духу. Повертайтеся якнайшвидше. Вас чекають. Повертайтеся живими і з перемогою!
Хай Бог благословляє й оберігає всіх Вас! А наші обереги зігрівають вашу душу і бережуть Вас
від всього лихого! Слава Україні! Героям слава!
«Виготовлення кулону-оберегу «Вишиванка».
(заняття розраховане для
дітей третього року навчання,12-13 років, тривалість заняття 3 години)
Мета: навчити вихованців виготовляти кулон, як оберіг,
користуючись народними символами та візерунками; продовжити формування
практичних умінь та навиків роботи технікою гобеленового плетіння (техніка
кавандолі), читання схем візерунків; розвивати уяву, естетичний та художній
смаки; виховувати любов до народної творчості, звичаїв та традицій українського
народу.
Обладнання: зразки візерунків, станки та подушечки для плетіння, різнокольорові
нитки, ножиці, сантиметрова стрічка, зразки готових кулонів.
Хід заняття
I. Організаційна частина:
Перевірка готовності вихованців до заняття.
·
Перед тим як розпочати наше заняття, я пропоную вам емоційно налаштуватися
та взяти участь у грі-вправі «Спіймай настрій». Для цього об’єднаємося в
пари, шляхом вибору однієї половинки певної геометричної фігури. Тож наші пари
сформовані. А тепер посміхніться один одному, «зніміть» посмішку зі свого
обличчя та подаруйте своєму сусідові. «Прийміть» посмішку, «прикрасьте»
нею своє обличчя. Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, «подаруйте» цю
емоцію своєму товаришеві (здивування або враження від чогось, захоплення,
зачарування, цікавість, радість).
- Настрій став кращим?
- Тема сьогоднішнього заняття – «Виготовлення
кулону-оберегу «Вишиванка»».
- Ми навчимося виготовляти кулон, як оберіг,
користуючись народними символами та візерунками; продовжимо формування
практичних умінь та навиків роботи технікою гобеленового плетіння (техніка
кавандолі); розвиватимемо уяву, естетичний та художній смаки; узнаємо більше
про звичаї та традиції українського народу.
Мотивація навчальної діяльності.
- Все таємниче, грізне, що діялося в природі, викликало у
первісних людей панічний страх і бажання захиститися. А захиститися від
недобрих сил можна було оберегами, віра в силу яких у всіх народів Земної кулі
протягом багатьох тисячоліть була й залишається стійкою й непохитною. Яка роль
оберегів? Заспокоювати людину, вселяти віру в те, що з нею нічого поганого не
трапиться, робити її впевненішою, сміливішою. Саме слово «оберіг» походить від слова
«Берегиня», що трактується як «мати всього живого, первісне божество».
ІІ. Основна частина. (теоретичне висвітлення теми)
Обереги мої українські,-
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам любов’ю серця зігрівають –
Доброта і тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.
Й образи, що на стінах у хаті,
Наставляють на істинну путь.
Українці – душею багаті,
Крізь віки у майбутнє ідуть.
- Україна! Рідний край! Золота чарівна сторона.
Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити
свою гарячу любов до землі, де народились і живуть.
- Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її
коріння, знати історію свого народу, його мову, звичаї, обряди, обереги.
Колосок і калина,
І рушник домотканий,
Хліба чорний окраєць
І розсипана сіль…
Все до болю знайоме –
Обереги домашні,
Пісня й дума народу,
Його радість і біль.
- Історія народних візерунків в Україні іде
коренями в глибину століть. Дані археологічних розкопок і свідчення
мандрівників і літописців підтверджують, що зображення візерунків як виду
мистецтва в Україні існує з незапам'ятних часів. Найчастіше це стосувалося
одягу та оберегових амулетів. За свідченням Геродота, одяг скіфів був прикрашений
різноманітними візерунками, які були нанесені технікою малювання та вишивання.
Скіфи дуже поважали ці символи. На жаль, пам'ятники української вишивки
збереглися тільки за останні кілька століть, але і цього досить, щоб з'ясувати,
що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами,
що прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту,
трипільської культури.
- Таємниця складання та нанесення візерунків на
амулети, одяг, посуд, житло передавались з покоління в покоління, передаючи
характерні ознаки місцевості.
- У далекій давнині основні мотиви візерунків
відображали елементи символіки різних стародавніх обрядів. Протягом багатьох
століть безпосередній конкретний зміст символів, але традиції їхнього використання
не зникли. За мотивами візерунки поділяються на три групи: геометричні
(абстрактні ), рослинні, зооморфні (тварини).
- Тож сьогодні ми познайомимось з такими
візерунками та використаємо їх для виготовлення кулону.
- Візерунки мають дуже давню символіку. Кожен
хрестик, кожна рисочка на них не вживається довільно. Всі вони мають якесь
значення. Усі вони є знаками – оберегами, які захищають людину від усякого зла.
На попередньому занятті я давала вам завдання підготувати інформацію про давні
українські символи. Тож я буду брати у вас інтерв’ю, а ви пригадайте, що
означають ці символи?
Символічних візерунків є дуже багато, їх
понад сто. Найпоширенішими серед них є такі:
- гілка – охорона проти хвороб та злих сил. Символ
вічного життя;
- дубовий листок – знак повноти життя;
- дерево життя – символ безперервного відновлення
природи. Образ Божої мудрості;
- риба – символ води, життя, щастя і здоров’я;
- олень – символ сонячного проміння;
- кінь – символ достатку, багатства;
- півень – вістун дня, охоронець добра. Символ
світла, яке побороло темряву;
- зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного
божества. Знак христового царства;
- хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу;
- трикутник – символ вогню, символ пресвятої
Тройці;
- колесо – знак безперервного відновлення життя.
Образ безконечної Божої любові;
- граблі – символ небесного дощу;
- спіраль – символ плодючості;
- сонце – символ світла й життя. Символ Христа;
- церковна вежа – символ прагнення до вічності;
- Ми знаємо, що важливе значення під час
оздоблення виробу має колір. Гра "Вгадай кольори "
Зараз ми пограємось у гру, яка має назву «Вгадай кольори»
Перший колір – колір вишні, любові, радості життя. (Червоний)
Другий – колір неба, простору, вітру і здоров’я.(Синій)
Третій колір – колір весни, пробудження природи надії. (Зелений)
Четвертий колір – колір місяця,зірок, колір хлібного лану, жита.
(Жовтий)
П’ятий колір – колір землі, пам’яті про своє коріння. (Коричневий)
Колір, що означає нескінченність життя людини, продовження його в
потойбічному світі. (Чорний).
Хвилинка – цікавинка.
Звичай прикрашати будинок оберегами з
природних матеріалів, що символізують щастя, здоров’я, благополуччя, достаток,
затишок в родині, зберігся з давніх часів. Наші предки відчували тісні зв’язки
з силами природи, тому символічні зображення сонця, птахів, рослин були
присутні на предметах побуту, одязі, прикрасах. В цьому проявлялись
багатовікові спостереження народу, його мудрість.
(інформаційні повідомлення вихованців)
З давніх-давен в народі існує повір’я, що часник, перець, вироби з солоного тіста відганяють від дому біду та нещастя. Символом єдності родини є біла лляна стрічка. Колоски жита, вівса вважались оберегами краси. Мак охороняв від різних наврочень. Гречка, горох, квасоля символізували гарний врожай, добробут, горіх − міцне здоров’я. Вважалося, що трав’яний віночок принесе в дім удачу, а мішечок з зерном − щастя.
(інформаційні повідомлення вихованців)
З давніх-давен в народі існує повір’я, що часник, перець, вироби з солоного тіста відганяють від дому біду та нещастя. Символом єдності родини є біла лляна стрічка. Колоски жита, вівса вважались оберегами краси. Мак охороняв від різних наврочень. Гречка, горох, квасоля символізували гарний врожай, добробут, горіх − міцне здоров’я. Вважалося, що трав’яний віночок принесе в дім удачу, а мішечок з зерном − щастя.
Яскравим та художньо виразним
доповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Це здавна
відомі діадеми, підвіски, браслети, сережки тощо — привізні та місцевого
виробництва, їх охоче використовували як жінки, так і чоловіки, хоча з часом
прикраси стали привілеєм жіночого костюма. Прикраси протягом віків виконували
захисну функцію — амулетів, талісманів, оберегів. Ця традиція виявилася
настільки стійкою, що навіть у XIX ст. в ювелірних виробах поруч з естетичними
втілювались і релігійні уявлення, а такі прикраси, як хрест, панагія, образок,
узагалі були символами християнської віри. Разом із тим благородні матеріали
дорівнювалися до засобів грошового обігу, і прикраси з них виступали
показниками майнового статусу. Яскравим та художньо виразним доповненням до
українського народного одягу виступали прикраси. Це здавна відомі діадеми,
підвіски, браслети, сережки тощо — привозні та місцевого виробництва. їх охоче
використовували як жінки, так і чоловіки, хоча з часом прикраси стали привілеєм
жіночого костюма.
Прикраси протягом віків виконували
захисну функцію — амулетів, талісманів, оберегів. Ця традиція виявилася
настільки стійкою, що навіть у XIX ст. в ювелірних виробах поруч з естетичними
втілювались і релігійні уявлення, а такі прикраси, як хрест, панагія, образок,
узагалі були символами християнської віри. Разом із тим благородні матеріали
дорівнювалися до засобів грошового обігу, і прикраси з них виступали
показниками майнового статусу. Бажання надати прикрасам більшу матеріальну
вартість часом порушувало їхню художню цілісність; створення дешевих копій
дорогих прикрас також губило їхні естетичні якості.
Наприкінці XIX — на початку XX
ст. серед українського селянства побутували вушні прикраси (сережки, каблучки)
та велика група шийних та нагрудних виробів. Останні, що складалися з багатьох
компонентів, гармонійно пов'язаних між собою, були обов'язковими в оформленні
всього комплексу вбрання, надавали йому локальну специфіку, композиційну
рівновагу та довершеність. Прикраси були продукцією місцевих ремісників або
завозилися з інших країн, продавалися на сільських ярмарках та у спеціальних
торгових рядах у великих містах. Селянські «коштовності» — коралі, бурштин,
дукач, сережки. тощо — збирали протягом поколінь, передавали від покоління до
покоління як сімейні реліквії.
"Словничок-помічничок” - Талісман, амулет, оберіг
- магічний предмет, призначенням якого є захист його
власника або збільшення ефективності його магічних дій. Вважається, що амулети
можуть приносити успіх, попереджати про небезпеку, поліпшувати самопочуття.
Також вважається, що амулет, погано налаштований на господаря, може
представляти серйозну загрозу, так само як і чужі амулети. Амулетом може бути
будь-який предмет, від ювелірної прикраси до шматка каменю або обрізка кори
дерева.
Практична робота.
Інструктаж з безпеки життєдіяльності:
1.
Ретельно підготуйте своє місце до роботи.
2.
Роботу розпочинайте лише з дозволу керівника гуртка. Використовуйте
інструмент лише за призначенням.
3.
Не розмахуйте рукою, в якій тримаєте гострі предмети (ножиці, голки).
4.
Після завершення роботи ножиці та голки покладіть у спеціальні футляри та
гольниці.
Попереднє планування технологічного процесу
- Діти, а тепер погляньте на дошку. Перед вами кілька
схем візерунків, які використовуються у вишиванні, тому наша робота і має назву
«Вишиванка», та план виконання виробу. Будь ласка, оберіть для себе
візерунок і схему, яка найбільше вам сподобалася. Роботу розпочинаємо за таким планом:
Інструктаж по виконанню технологічних операцій.
1. Оберемо схему візерунку.
2. Порахуємо скільки ниток потрібно для роботи.
3. Відріжемо потрібну кількість ниток основного кольору довжиною 1метр 20
сантиметрів.
4. Закріпимо нитки способом «замочок з лівим та правим перекидом».
5. Відріжемо та закріпимо кольорові нитки для роботи.
6. Відріжемо дві нитки довжиною 3 метри та виплетемо тасьму вузликовим
ланцюжком довжиною 65 см.
7. Закріпимо тасьму по краях основної частини роботи.
8. Приступимо до виконання роботи.
(Діти приступають до
роботи, керівник гуртка надає індивідуальні консультації та слідкує за
дотриманням учнями санітарно-технічних умов).
Фізкультхвилинка
«У володарки Зими»
У володарки Зими
Трішечки замерзли
ми.
Грудень каже:
«Пострибай!»
Січень просить:
«Присідай!»
Встали — сіли, встали —
сіли,
Розігріли наше тіло.
Лютий місяць
нагадав:
Час нам братися до
справ.
Сіли, дітки, всі
гарненько.
Спинки держимо
рівненько.
Всі за парти ми сідаємо —
До роботи приступаємо!
V. Підсумок заняття.
В українській народній культурі є дуже багато різноманітних символів та оберегів, нині їх можна придбати в будь-якій сувенірній крамниці, але найкращий оберіг – той, який виготовлений власноруч. Ось і сьогодні ви виготовили обереги, які будуть вас оберігати від усього злого, тому що ви вклали в свою роботу тепло своєї душі, майстерність своїх рук та гарний настрій. А найголовніше – використовували давні слов’янські символи. Кожен орнаментальний мотив, який ви використали в своїй роботі має певне сакральне значення. З них складається плетена молитва про добробут, любов, злагоду і мир серед людей.
- Я хочу запропонувати вам інтерактивну вправу «Захист власної роботи». Вам потрібно розповісти, чому ви обрали саме такі символи та в чому полягає їх особливість.
(Розповіді вихованців)
В українській народній культурі є дуже багато різноманітних символів та оберегів, нині їх можна придбати в будь-якій сувенірній крамниці, але найкращий оберіг – той, який виготовлений власноруч. Ось і сьогодні ви виготовили обереги, які будуть вас оберігати від усього злого, тому що ви вклали в свою роботу тепло своєї душі, майстерність своїх рук та гарний настрій. А найголовніше – використовували давні слов’янські символи. Кожен орнаментальний мотив, який ви використали в своїй роботі має певне сакральне значення. З них складається плетена молитва про добробут, любов, злагоду і мир серед людей.
- Я хочу запропонувати вам інтерактивну вправу «Захист власної роботи». Вам потрібно розповісти, чому ви обрали саме такі символи та в чому полягає їх особливість.
(Розповіді вихованців)
Керівник гуртка демонструє кращі зразки робіт
вихованців. Проводить аналіз типових помилок та дає загальну оцінку виконаної
роботи.
Прибирання вихованцями робочих місць.
Заняття гуртка «Український віночок. Калина.»
Мета.
Навчальна: познайомити
вихованців із символічним значенням калини в українському вінку;
узагальнити і розширити знання дітей про народний
символ України – калину.
Розвиваюча: розвивати комунікативні здібності, вміння робити
висновки, відстоювати власні бачення; розвивати пізнавальний інтерес до
обрядів, звичаїв українського народу.
Виховна: виховувати
у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, її культури, побуту, символів і
звичаїв. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української нації,
бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культурну спадщину. Виховувати почуття
патріотизму.
Обладнання: гілочка
калини, малюнки калини у різні пори року, комп’ютер, екран та диск з піснями
про калину.
Хід заняття
І. Організаційний момент.
Щоб день хороший розпочати ,
Треба друзів привітати .
Треба разом привітатись:
Добрий день!
Треба друзів привітати .
Треба разом привітатись:
Добрий день!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Діти, на попередніх заняттях ми з вами
вивчали український народний головний убір віночок та його композиційний склад. Я трішки нагадаю вам.
Усього у вінку могло бути
до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак вважається не тільки
квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання; соняшник — вірності; волошки —
символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята —
оберег здоров’я; материнка — символ
материнської любові.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Віночок був ніби душею дівчини: мовою квітів вона виражала
свої почуття, стан душі, події, які відбувалися в житті. Однією із
композиційних складових українського віночка була ще одна дуже важлива рослина.
Про цю рослину сьогодні і піде наша мова. А що це за рослина ви зможете узнати,
відгадавши загадку. Тож слухайте уважно:
Хто ж ті ягоди не знає,
Від застуди їх приймає.
На кущах вони висять,
І, як маків цвіт, горять.
Тільки це не є малина.
Що за ягода? — ……(Калина)
Вірно, відгадали. Саме про калину сьогодні піде мова.
IV. Повідомлення
теми й мети заняття.
- Упродовж багатьох віків з покоління в
покоління люди зберігали і примножували традиції українського народу, його
довічні символи, серед яких одне з почесних місць займає калина. Вона віддавна уособлює красу України, духовну
міць її народу, засвідчує любов до рідної землі. Ви всі пам’ятаєте слова
української народної пісні:
Ой у
лузі червона калина похилилася.
Чогось
наша славна Україна зажурилася.
А
ми тую червону калину підіймемо.
А
ми нашу славну Україну розвеселимо!
А ще
про калину є чимало прислів’їв та приказок.
Я вам
пропоную пограти у гру «Продовж речення» а в нашому випадку приказку чи
прислів’я. Я розпочинаю а ви продовжуєте:
• Гарна
дівчина — як у лузі калина.
• Саджай біля хати калину — матимеш долю
щасливу.
• Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною —
коли росте.
• Без верби й калини нема України.
Калина - символ жіночої
краси, здоров`я. Українські дівчата на свята одягали
вінки з калини
та з живих квітів. Вважалося , що вінок захищає
дівчину від напасників і лихого
ока. Народ вірив, що кожна
рослина у віночку символічна ,та
маючи його на голові, дівчина володіє чарами.
V. Практична робота.
Українці
відтворили калину у декоративно – вжитковому мистецтві:
- у вишивці (на
сорочках, рушниках, картинах)
- у розписі
(посуд, предмети домашнього вжитку, печей)
- у різьбленні
- кованих,
гончарних виробах, у писанкарстві
- у бісероплетінні.
VІ. Підведення підсумків заняття.
Ось така вона — калина: символічна й
прекрасна, мила й дорога серцю кожного українця.
Пам’ятайте, що у злих, недобрих людей
калина не росте, а тільки у щирих, добрих. Так будьте добрими і чуйними,
посадіть біля своїх осель калину. Бережіть калину, шануйте! Бо червона калина є
символом нашої рідної неньки України.
Патріотичне виховання дітей засобами декоративно-ужиткового мистецтва. Патріотичне виховання дітей засобами декоративно-ужиткового мистецтва.
В умовах відродження національної культури і духовності народу, проблема розвитку національної культури є одною з головних. Формування національного самовизначення і його розвиток, усвідомлення себе представником свого народу – одна з основних цілей у демократичному перетворюванні вітчизняної культури.
Сьогодні, в час впливу і засиллю чужої масової культури, доволі часто низького рівня, дуже актуальним стає виховання національно усвідомленої особистості, яка дорожить національними та загально-людскими цінностями, глибоко пізнає їх і поважає. Декоративно-ужиткове мистецтво було і є могутнім засобом морального виховання дітей та молоді. Через вивчення творчої народної спадщини, досягнень минулого і досконале стеження за мистецькими процесами сьогодення, проходить шлях пізнання від традицій до новацій. Декоративно-ужиткове мистецтво, як частина народної творчості, має глибинні зв’язки з історичним минулим, яке передається з покоління у покоління та збагачує його новими елементами.
У зв’язку з цим декоративно-ужиткова творчість є не лише виготовленням художніх виробів, але й потужним засобом художньо-естетичного виховання особистості.
Конспект
заняття гуртка «Народна лялька»
на тему «Виготовлення ляльки - мотанки
Десятиручки»
Мета:
поглибити знання дітей про народні традиції
святкування Покрови Пресвятої Богородиці та закріпити навички виготовлення
ляльки – оберегу, удосконалювати набуті знання підпорядкованості форм та
розмірів деталей; розвивати навички роботи в групах та формувати почуття колективної відповідальності за спільну
працю, естетичний смак; виховувати шанобливе ставлення до жінки
– матері, як берегині роду, та позитивне емоційно-цілісне ставлення до
творчої праці.
Дата проведення заняття: проводиться
напередодні 14 жовтня.
Вікова категорія дітей:
9-10 років, перший рік навчання. Заняття проводиться за участю запрошених мам
вихованців.
Обладнання:
демонстраційний та ілюстративний матеріал, зразки ляльок-мотанок, вишиті різними техніками
рушники.
Матеріали:
клаптики лляних, конопляних та бавовняних тканин і ниток, старі вишиті речі,
стрічки, намистинки, ножиці.
Тип заняття: комбіноване.
Хід
заняття
I.
Організаційний
момент.
Керівник гуртка і чергові перевіряють
готовність робочих місць учнів та наявність необхідних матеріалів. На окремому
столі підготовлена виставка зразків, на демонстраційній дошці розміщені
фотографії, малюнки та схеми візерунків.
ІІ.
Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
Наш народ має багату культуру,
величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З
прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя.
Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі,
адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу.
У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами. Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті.
У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами. Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті.
Але є лялька, яку в тій чи іншій формі
знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво.
14 жовтня, за новим стилем – свято
Покрови Пресвятої Богородиці або, як
кажуть в народі, Святої Покрови, а з 2015 року цей день відзначається як свято
захисника України і є державним святом. З давніх-давен Богородиця є
покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань.
Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з
іконою її Покрова. Окрім того, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика
рада, що обирала гетьмана, визначала, як козацтву жити далі.
«Покрова накриває траву листям, землю -
снігом, воду-льодом, а дівчат шлюбним вінцем». В українських селах і сьогодні
дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови, щоб
завжди Божа Матір їх охороняла.
Дівки, яким набридло дівувати, в свято
Покрови потайки просять: «Свята Мати,
Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися
дівкою!» або «Свята Мати, Покрівонько, завинь мою голівоньку, чи в шматку чи
онучу-най ся дівкою не мучу!». Для дівчат Покрова - найбільше свято: у молоді
починався сезон вечорниць, а на вечорницях дівчата збиралися до однієї з хат та займалися рукоділлям аби приготувати
собі гарний посаг. А ще Покрова завжди заступниця та помічниця жінок у всіх
добрих справах. А для вас, діти, хто найближча та найдорожча заступниця, хто
вберігає дитину від усілякого лиха? Хто нагодує? Хто приголубить? Хто втішить
добрим словом? Звісно - мама.
Мама - ласкава берегиня, добра хатня
богиня. В Україні здавна шанували жінок: дружин, матерів, сестер, бабусь. Їх
називали берегинями. А берегині оберігають оселю і добробут сім’ї. Ось тому сьогодні ми запросили на
наше заняття ваших мам. Мами розкажуть вам багато цікавого та повчального, а
також допоможуть вам виконати сьогоднішню роботу.
Від берегині походить слово «оберіг».
Оберегами є рослини, тварини,
різноманітні предмети та речі, виготовленні власними руками.
Я вам пропоную розгадати кросворд.
Запитання:
1)
Назвіть дерево, яке є символом весни та життя. Воно оберігало життєву дорогу
кожної людини. Тому його садили обабіч шляху, щоб таланило у дорозі.
(відповідь
– верба).
2)
Є в Україні прикмета: якщо на хаті звив
гніздо птах, то в родині поселиться щастя. Тому ніколи, ніхто, ні за яких
обставин не наважувався заподіяти шкоду цим птахам. Навпаки, їх оберігали, допомагали
споруджувати гніздо, шанобливо вітали і розмовляли з ними. Назвіть цього птаха.
(відповідь
– лелека).
3)
Наші предки дуже шанували воду, вважали, що є вода «жива» та «мертва». Біля
води не можна було сваритися або говорити неправду. Серед села стоїть бочка,
хто хоче, той нап'ється.
(відповідь – криниця).
4)
Назвіть рослину, у відварі якої купали немовлят.
(відповідь
– чебрець).
5)
Зображення яких птахів вишивають на
весільних рушниках.
(відповідь
– голуб).
6)
Злакова культура – символ життя і достатку. Її назва походить від слова жити.
(відповідь
– жито).
7)
Це давній оберіг. Він був різного призначення: повсякденний, святковий,
вінчальний, поховальний та ін. Техніка вишивання та візерунки його також були
найрізноманітніші.
(відповідь
– рушник).
8)
Іграшка та оберіг родини й роду, як могутній магічний талісман і символ зв’язку
між поколіннями.
(відповідь
– лялька).
1 В
|
7 Р
|
|||||||
Е
|
У
|
|||||||
Р
|
2 Л
|
3 К
|
4 Ч
|
6 Ж
|
Ш
|
8 Л
|
||
Б
|
Е
|
Р
|
Е
|
5 Г
|
И
|
Н
|
Я
|
|
А
|
Л
|
И
|
Б
|
О
|
Т
|
И
|
Л
|
|
Е
|
Н
|
Р
|
Л
|
О
|
К
|
Ь
|
||
К
|
И
|
Е
|
У
|
К
|
||||
А
|
Ц
|
Ц
|
Б
|
А
|
||||
Я
|
Ь
|
|||||||
-
Прочитавши головні
слова нашого кросворду, ви дізнаєтеся
тему нашого заняття (лялька-берегиня).
II.
Повідомлення теми та мети заняття. Теоретична
складова заняття.
Звичайно ж, наші предки щиро вірили, що
такі ляльки оберігатимуть їх від нечистих сил, недобрих очей. І в залежності
від того, яка в людини проблема, таку і виготовляли мотанку. Існували раніше і збереглися дотепер
ляльки, які виконували бажання, ляльки на щастя, ляльки-нені, ляльки зерновиці, ляльки-цілительки, ляльки в
дорогу, весільні ляльки та ін.
Тема
нашого заняття: «Виготовлення ляльки - мотанки Десятиручки». Сьогодні ви
разом з мамами виготовите таку ляльку, дізнаєтесь її призначення.
Десятиручка - це багаторука
лялька - мотанка – оберіг. Її робили з лика, соломи або тканини саме 14 жовтня, на Покрову, коли сідали на
вечорницях за рукоділля. Лялечка призначалася для допомоги дівчатам, що готують
собі посаг, і жінкам в різних справах, таких як ткацтво, шиття, прядіння,
вишивання, гаптування та ін.
Ваші мами сьогодні розкажуть про
свої улюблені заняття та повсякденні
справи. Тож просимо вас до слова, любі наші мами.
(мами
розповідають про свої захоплення вишиванням,
в’язанням, шиттям, малюванням, поезією, співом та ін., демонструють свої
вироби, співають пісні, читають вірші. Також мами розповідають про свої
обов’язкові справи хатні та по господарству , підкреслюючи їх
необхідність та важливість.)
- Дякую, вам любі мами! Я впевнена, що дехто з
дітей, мабуть, і не здогадувався скільки роботи встигає зробити мама.
- Пропоную вашій увазі конкурс «Склади з розрізаних речень прислів’я».
У
праці коріння гірке,
а людина для роботи.
Птиця
створена для польоту, а
добрі діла.
Не
одежа красить людину, а
на людину як робить.
На
дерево дивись, як родить, та
плоди солодкі.
Бджола
мала,
а лінь марнує.
Праця
чоловіка годує, а та працює.
III.
Фізкультхвилинка.
Встаньте,
діти, посміхніться,
Землі
рідній поклоніться
За
щасливий день вчорашній
І до сонця потягніться,
І до сонця потягніться,
В
різні боки похиліться,
Веретеном
покрутіться,
Раз
присядьте, два присядьте
Й
за роботу тихо сядьте!
IV.
Практична
складова заняття.
-
Я пропоную виготовляти ляльку - мотанку
Десятиручку в парах, разом з мамами, виконуючи певну складову деталь для
спільної ляльки. Для утворення пар я пропоную мамам і дітям обрати по одному
листочку з різних видів дерев. Пара
утворюється тоді, коли є два однакових листочка. Об’єднані пари обирають картку, на якій вказаний номер та деталі ляльки, що
буде виготовляти пара:
1-ша
пара виконує першу пару рук;
2-га
пара виконує другу пару рук;
3-тя
пара виконує третю пару рук;
4-та
пара виконує четверту пару рук;
5-та
пара виконує п’яту пару рук;
6-та
пара виготовляє голівку ляльки;
7-ма
пара виготовляє сорочку;
8-ма
пара виготовляє нижню спідницю;
9-та
пара виготовляє запаску;
10-та
пара виготовляє головний убір;
11-та
пара виготовляє намисто;
12-та
пара виготовляє пасок.
Послухайте
декілька порад та настанов. Щоб виготовити ляльку - мотанку потрібно
зосередитися і виготовляти її тільки з хорошими думками. З поганим настроєм
людина не може створювати ляльку, бо коли думки розсіяні, переповнені
негативними проблемами та негараздами, то все це передається ляльці. Вона
вбирає в себе негативну енергію, тоді й результат відповідний. При виготовленні
ляльки потрібно думати тільки про позитивне, щоб вона принесла щастя і була
справжнім оберегом та помічницею. Ляльці потрібно з певною метою «передавати»
свої бажання .
Мотанку не шиють, а мотають, тому вона і
має таку назву. Одяг можна шити голкою. Всі елементи одягу примотують за
допомогою ниток чи стрічок. Ще українські традиційні ляльки відрізняються від
інших тим, що в них на обличчі знаходиться особливий знак - сакральний хрест,
для того щоб в тіло не потрапила нечиста сила.
Щоб створити ляльку, знадобляться клаптики старого одягу чи будь-якої
іншої тканини (бажано з натуральних матеріалів), нитки лляні чи конопляні,
кольорові стрічки, намистинки та ін. Всі ці матеріали знаходяться у вас на
столах.
Нитки правильно мотати за сонцем-цей
ритуал направляє енергію в стихію розвитку, і водночас за спіраллю – це символ
безкінечності. Вузликів має бути непарна кількість, після кожного з них
потрібно подумки говорити якесь бажання.
Лялька обов’язково має бути одягнена в сорочку, нижню спідницю,
запаску, головний убір, намисто. Кожен елемент одягу має своє значення,
оскільки є своєрідним оберегом. Так спідниця уособлює в собі землю, сорочка -
минулий, теперішній і майбутній часи, намисто підкреслює достаток, а хустка,
стрічки або вінок – зв'язок з небом.
Важливе значення при виготовлені ляльки надається кольору: червоний
колір - на добробут та здоров’я; зелений та золотистий - успіх у фінансових
справах; рожевий, помаранчевий та червоний - щастя у коханні та подружньому
житті; блакитний - успіх у творчих справах.
У давні часи кожна дівчина повинна була вміти мотати ляльку так само, як
і вишивати шлюбний рушник, бо це вважалося найкращим оберегом від злих очей,
напасті, неприємностей.
У нашої ляльки буде десять рук для того, щоб вона допомагала виконувати
усіляку роботу.
Перед початком роботи учні повторюють правила безпечної праці під час
користування ножицями, голками та іншими гострими предметами.
Тож обираємо потрібні матеріали та приступаємо до роботи. Прошу звернути
вашу увагу на те, що ми виконуємо спільну роботу – тож розміри деталей повинні
бути підпорядковані розміру майбутнього виробу (висота ляльки 32 сантиметри).
Вихованці разом з мамами виконують
практичну роботу; керівник гуртка коригує роботу груп та надає індивідуальні
поради, а також слідкує за дотриманням правил безпечної праці. Практична робота
розрахована на 20 хвилин.
Я прошу пари презентувати свої роботи, а потім прикріпити виготовлену деталь до майбутньої ляльки. А
я допомагатиму вам правильно її
закріпити.
Розпочинається презентація робіт, під
час якої пари пояснюють чому вони обрали певні матеріали та кольори, які
бажання говорили, хто виконував більшу частину роботи та ін.
Практична робота завершена і наша лялька Десятиручка спільними зусиллями
з’явилася на світ. А щоб вона була нашою
помічницею та оберегом пропоную на стрічечках написати свої побажання, в яких
справах ви хочете мати допомогу нашої ляльки.
Діти та мами на стрічечках пишуть
побажання, а одна з учениць читає вірша для ляльки.
Розповім
я ляльці казку
Про
ледащицю - Параску,
Слухай,
Лялю, і учись,
Як
Парася - не лінись.
Бо
Парася пізно встане,
На
весь світ спідлоба гляне,
Сяду
їсти-вередує,
Свою
кицю не годує,
На
вулиці сонце скаче -
А
Парася в хаті плаче.
Бо
від ліні і від скуки
Розболілись
в неї руки.
Наша
Лялька - не така,
В
неї не одна рука.
Буде
лялечка встигать
Людям
добрим помагать.
Бо
у лялі десять рук
Роботящих
- не для скук.
Лялька - мотанка Десятиручка
буде зберігатися в гуртковій
кімнаті і допомагати нашим дітям у всіх справах.
VI. Підсумок
заняття.
-
Шановні мами і діти, підходить до завершення наше заняття. І я хочу
запропонувати вам інтерактивну вправу
«Мікрофон». Керівник гуртка задає
питання, а діти і дорослі відповідають на них:
- На занятті гуртка найбільшим відкриттям для
мене було...
- Мені цікаво було дізнатися про...
- Після заняття я обов’язково ...
Заключне
слово керівника гуртка.
Українська народна лялька є втіленням
добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Це символ
Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.
Я сподіваюсь, що і діти, і дорослі
довідалися і навчилися сьогодні багато нового й дуже цікавого саме завдяки
вивченню однієї із сторінок народної культури. Можливо, хтось зацікавиться вивченням українських звичаїв та
традицій, а хтось самостійно виготовить ляльку - мотанку. Це значить, що наша
зустріч пройшла не даремно. Дякую вам, шановні мами, за участь у нашому
занятті!
Чергові учні прибирають робочі місця.
Використана література:
Берегова О. Символы славян / О.
Берегова. – СПб. : Диля, 2007. – 432 с.
Босий О. Г. Священне ремесло Мокоші
/ Інститут етнології,
фольклору та мистецтвознавства ім. М.Т. Рильського Національнії
академії наук України 2010.
Воропай
О. Звичаї нашого народу. - К.: Оберіг, 1993. - 589с.
Лозко Г. С. Коло Свароже: Відродження
традиції / Г. С. Лозко. – К. : Укр. письменник, 2004. – 222 с.
Культура i побут населення України:Навч. посібник. В.І. Наулко,
Л.Ф. Артюх,
Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна
своєрідність. Функціональні особливості: [історико-етнографічний просібник]. —
К.: АртЕк, 1999.
Конспект інтегрованого
заняття гуртка «Народна лялька»
на тему «Звідки
ти прийшла, лялько – мотанко?»
Мета: познайомити вихованців з історією
народної ляльки різних народів світу та української ляльки – мотанки; розширити
знання про народну творчість; формувати практичні навики при роботі з тканиною, нитками, на
прикладі виготовлення ляльки – мотанки; інтегрувати отримані знання з традиціями виготовлення народної ляльки;
викликати інтерес до
культури своєї Батьківщини, до витоків народної творчості;
розвивати образне мислення та творчі здібності вихованців.
Обладнання: географічна карта світу і глобус; виставка ляльок - мотанок, ілюстрації;
фотографії національних костюмів, карти інструкцій із виготовлення ляльки.
Інструменти і
матеріали: різноманітні за структурою текстильні матеріали,
нитки різного кольору, мереживо, тасьма, декоративна стрічка, ножиці.
Форма проведення:
усний журнал.
Хід заняття
I.
Організаційний момент.
Перевірка
готовності учнів до заняття.
-
Сьогодні наше заняття пройде у формі
усного журналу, який має назву
«Лялька-мотанка: історія і сучасність».
- Я знаю, що ви дуже любите читати та дізнаватись багато
нового, тож бажаю вам приємного читання. Але для того, щоб відкрити наш журнал,
нам потрібно відповісти на кілька запитань.
II.
Актуалізація опорних знань
-
Як ви гадаєте,
що означає слово «лялька»?
-
Як
ви розумієте його значення?
-
Який образ
виникає у вас в свідомості при слові «лялька»?
ІІІ. Вивчення
нового матеріалу.
-
Наш журнал налічує 6 сторінок.
- Відкриваємо першу сторінку нашого журналу, яка має назву «З глибини віків »
Наш
оберіг ішов з землі,
Коли
нас скіфами ще звали.
І
талісман той берегли,
І
щастя в доленці шукали.
Або
коли була війна,
Ворог
йшов на схил Дніпровий,
Чи то
котилася чума,
Чи
хтось був дуже тяжко хворий…
- Все, що відбувалося навколо первісної людини, було
незрозумілим, страшним і лякаючим для неї. З неба
лилася вода, стрілами падав вогонь (дощ і блискавка). Вода
змивала та руйнувала житла людей, забирала врожаї. Блискавки вбивали людей і
худобу. Сонце теж не
завжди було ласкавим до людини і землі.
Були часи, коли воно спалювало все засіяне, позбавляючи людей урожаю. Вітер
виривав з корінням дерева,
руйнував житла. І людина ставила собі питання: «А хто все це робить?» І знайшла
відповідь: «Звичайно, це були вищі і могутніші істоти – боги». Люди подумали, а що коли створити зображення богів і
дати їм імена? Тоді можна буде знати, у кого просити
допомоги і захисту, кому
поклонятися. Так з'явилися
боги: Сварог (бог вогню), Дажьбог (бог сонця), Макоша (богиня води, землі, сімейного вогнища і рукоділля), Перун (бог
грому і блискавки), Стрибог (бог вітру) та інші. Найчастіше зображали богів у людській
подобі.
Напевно, це і були найперші ляльки в історії людства!
Люди сподівалися на їх захист. Так перші ляльки допомогали полегшити життя стародавніх людей.
Коли люди просили
про щось у богів, то обов'язково
приносили їм данину. В давнину це були людські жертвопринесення. Але одного разу хтось
запропонував в данину замість живої
людини віддати ляльку. Узяли гілку з дерева, зав’язали її в хустку, одягли спідницю і принесли в
данину богам. Боги жертву прийняли. Так лялька-гілочка врятувала життя людини.
Поступово обряди жертвопринесення перетворилися на
справжні свята.
Різним богам почали
приносити в жертву різних ляльок-опудал,
у яких були свої імена:
Моренна, Купайло, Ярило
та інші. Ляльок із
ритуальними піснями «віддавали» богам - топили в річці або спалювали на вогнищі. А для себе просили міцного
здоров'я, щедрого врожаю та вірної любові.
Друга
сторінка нашого журналу «В далеких
світах»
- На цій сторінці дивний малюнок - це мапа та глобус…
-Діти, а ви знаєте що таке мапа? Так,
це дуже зменшене зображення певної
території. А наука, яка вивчає землю,
називається географія.
- Ляльки, як дитячі ігрові так і обереги родини та Роду
були могутнім оберегом-символом зв’язку між поколіннями. Їх знають в традиціях
багатьох народів земної кулі - від Аляски до Австралії, від Африки до України.
(керівник гуртка показує на глобусі країни)
Старовинні
африканські ляльки переважно
виготовляються з дерева. Дуже багато народів населяє африканський
континент. І в кожного свій спосіб виготовлення ляльок. Ці ляльки мають різне
призначення. Люди з племені карамоджонг вірять, що доля ляльки Чечеру, яку
дарують дитині на третій рік життя, передається її власнику. Чим міцніша
деревина, з якої вирізали ляльку, тим відважніший буде її власник. Чим
гарніша лялька, тим привабливішою виросте її власниця.
Існують
індіанські кукурудзяні ляльки. Протягом багатьох століть діти індіанців
бавились традиційною лялькою, виготовленою з листя кукурудзи. При виготовленні
такої ляльки, матері своїм дітям розповідають: «Було це давно, Кукурудза,
сестра Квасолі і Гарбуза - захотіла зробити щось особливе для людей. Великий
Дух благословив її, і вона зробила зі свого листя маленьку ляльку. Ця лялька
мала розважати дітей. З тієї пори обов’язковою іграшкою у дитини повинна бути
кукурудзяна лялька».
У
Стародавньому Єгипті, Греції та Римі виготовляли іграшки з нескладними
дротяними механізмами. Конструкція давньоримських ляльок була проста: голову і
тіло витесували з однієї кістки, а ноги прикріплювали гвинтиками. Це робилося для того, щоб
вберегти свого господаря від нанесених в боях ран.
магічний
характер і, переважно, виконували роль
оберегів від зла. Найперші відомі ляльки були виготовлені з попелу. З вогнища
брали попіл, змішували його з водою. Потім формували кульку, яку загортали у
шматочок тканини і прикріплювали його до спідниці. Така лялька не мала
головного убору і звалася Бабою. В Росії
«Баба» - жіноче язичницьке божество. "Баба" передавалася по жіночій
лінії від бабусі до онуки, дарувалася в день весілля.
Існують
різні типи японських ляльок, здебільшого вони захищають немовлят. Інші -
захисники імператорського двору, це воїни і герої, казкові персонажі, боги і
демони. Декоративні паперові ляльки мають давню традицію, їх виготовляли
починаючи з першої половини І тисячоліття нашої ери, коли секрет виробництва
паперу був ввезений з Китаю до Японії. Японці дбайливо оберігають традиції
виготовлення цих ляльок.
Дивовижні залізні фігурки людини були
знайдені у селищі Вані в Грузії, під час археологічних досліджень. На них
були прикраси із золота, а також залишки лляного савана, які «хвилюють розум та
уяву, хто вони, умовне зображення божества або загиблої в далекій чужині
людини, і тому похований з усіма людськими вшануваннями»: написав Отар
Лордкіпанідзе в своїй книзі «Місто-храм Колхіди».
Ляльки різних народів відрізнялися між
собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені –
вони здебільшого кам’яні або дерев’яні, десь з глини, а ще десь зроблені
з тканини. Але суть і призначення їх одне – вони захисники свого власника від
всього лихого.
Наступна
сторінка нашого журналу «Фізкультхвилинка»
На сьоднішнім уроці
Ми про ляльку взнати хочем
Щоб усе запам’ятати,
Нам потрібно відпочити.
З за парт по волі встанем
Фізхвилинку проведем.
-Трава низенька-низенька,
(діти присідають)
Дерева високі-високі,
(встають і піднімають руки вгору)
Вітер дерева колише-гойдає
(обертаються)
То направо, то наліво нахиляє,
(нахиляються вправо, вліво)
То вгору, то назад
(тягнуться вгору, назад)
То вниз нагинає,
(нахиляються вперед)
Птахи летять-відлітають,
(махають руками-«крилами»)
А учні тихенько за парти сідають
(сідають за парти)
І до роботи приступають!
- Гортаємо далі наш журнал. І наступна його сторінка «Звідки ти прийшла, моя лялечко? »
Різні в світі є країни,
Різні люди є на всіті,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти…
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім.
То прекрасна Україна
Нашого народу дім.
- Пропоную вам відгадати кілька загадок,
в яких головні герої виготовлені людьми, як лялька, із природного матеріалу.
Тож слухайте уважно:
Виріс цей хлопчина
З малої деревини
У печі зміючку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало-
На крилечка свої взяло
Принесло до тата й мами
Частувати пирогами.
(Івасик-Телесик)
- Молодці, відгадали! Слухайте наступну загадку:
Я бичок-третячок,
Смоляний в мене бочок,
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.
(Солом’яний
бичок)
-
Лялька-мотанка
з
давніх давен була оберегом
в українській родині.
Кожна мати робила її
для своєї дитини, щоб та гралась. Вважають, що лялька є посередником між
живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя у традиційної
української ляльки-мотанки немає. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути
безлика, а та, яка служить берегинею - з хрестом замість обличчя.
При виготовленні ляльки-мотанки ні в якому випадку не можна користуватися
голкою, або проколювати її. Бо тоді її господар може захворіти. Ляльку можна
була лише намотувати та зав’язувати
лляною або конопляною мотузкою.
Лялька-мотанка не має очей, бо, згідно із давньою архаїчною традицією, у
них може влетіти дух живої істоти.
Молода жінка зберігала свою ляльку аж до
появи первістка. Таку ляльку клали до колиски перед тим, як покласти туди дитятко. Також міфічна
лялька-мотанка вважалась втіленням душі предків, заступницею проти злих чар.
-Український народ завжди був розважливим та працелюбним.
Мабуть тому до наших часів із вуст в уста передається народна мудрість.
- Наступна
сторінка журналу «Народна мудрість», на якій на
вас очікує гра «Закінчи прислів’я». Я називаю початок прислів’я, а ви
повинні його продовжити.
- Хто рано встає, … (тому Бог дає).
- Зробив діло, … (гуляй сміло).
- Народ скаже, … (як зав’яже).
- Праця чоловіка годує, а … (лінь марнує).
- Маленька праця краще за … (велике безділля).
- Вік живи - … (вік учись).
- Вчення – світло, а … (невчення - тьма).
- Книга вчить, як … (на світі жить).
- Хто дбає, … (той і має).
- Слово не горобець: … (вилетить – не впіймаєш).
IV. Практична робота
Наступна сторінка має назву «Зроби сам»
З
глибини століть прийшли
до нас традиції виготовлення ляльок з
шматочків тканини
(ганчіркові або текстильні ляльки).
Ганчіркових ляльок починали «вертіти» з п'яти років. Такі ляльки були в
будь-якій селянській сім'ї, в деяких будинках їх налічувалося до сотні. Ляльки робили з великим старанням. Лялька - мотанка зображала людину, вона була партнером у грі, оберегом
та навчала розуміти
внутрішній світ людини.
Найулюбленішою
і найпам'ятнішою
завжди була і буде тільки
та лялька, яка зроблена своїми руками, в яку ви вклали частинку своєї душі. У ній є щось таке, від чого стає
тепліше на серці. Як ви думаєте,
чи відрізняється сучасна фабрична лялька від ляльки, яка виготовлена власноруч?
Якщо так, то чим? (відповіді
вихованців)
На цій сторінці журналу ми навчимося
намотувати голівку та виготовимо
найпростішу лялечку. У вас на робочих столах знаходяться шматочки тканини
різної геометричної форми. А яку назву мають ці фігури (прямокутник, квадрат,
ромб, трикутник) . (керівник гуртка нагадує учням правила безпеки при роботі з
ножицями) Ось із цих шматочків геометричної форми ми будемо виготовляти лялечку.
А розпочнемо з найголовнішої деталі – голівки.
Шматочок тканини (10х5) см складаємо по ширині вдвоє і
намотуємо «руликом». Потім «рулик» кладемо на середину клаптика іншої тканини (15х15) та формуємо голівку.
Щільно огорнувши основу тканиною, робимо «шию» – обмотуємо мотузкою по колу.
Мотати треба обов’язково від себе – за рухом сонця.
-
Потім
виготовляємо ручки. Із шматочка тканини квадратної форми (8х8) зкручуємо по
діагоналі ручки. Потім беремо кольорову стрічку та формуємо тіло ляльки. Після виконання
цих завдань переходимо до оздоблення -
виготовляємо важливі деталі костюму мотанки - намисто та фартух. Фартух - це
символ єднання із Землею, а намисто – символ достатку власника ляльки.
- Наша лялечка готова.
V. Підсумки
заняття
Ми перегортаємо останню сторіночку нашого
журналу - «Кросворд».
1. Грубий джгут із лляних або конопляних
волокон. (мотузка)
2. Цим інструментом не можна
користуватися при виготовленні ляльки. (голка)
3. Текстильний матеріал, з якого
намотуються ляльки (тканина)
4. Вона ж «дівоча краса». (коса)
5. Його виплітають із квітів та
прикрашають голівку ляльки. (вінок)
6. Нею в дитинстві граються переважно
дівчатка. (лялька)
7. Жіноча нагрудна прикраса, що
символізує достаток (намисто)
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Молодці, відгадали! Тепер ми зможемо прочитати головні слова нашого
кросворду, які стали ключовими на
сьогоднішньому занятті ЛЯЛЬКА – МОТАНКА.
VI. Демонстрація
кращих робіт гуртківців.
Використана література:
Берегова О. Символы славян / О.
Берегова. – СПб. : Диля, 2007. – 432 с.
Босий О. Г. Священне ремесло Мокоші
/ Інститут етнології,
фольклору та мистецтвознавства ім. М.Т. Рильського Національнії
академії наук України 2010.
Воропай
О. Звичаї нашого народу. - К.: Оберіг, 1993. - 589с.
Лозко Г. С. Коло Свароже: Відродження
традиції / Г. С. Лозко. – К. : Укр. письменник, 2004. – 222 с.
Культура i побут населення України: Навч. посібник. В.І. Наулко,
Л.Ф. Артюх,
Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна
своєрідність. Функціональні особливості: [історико-етнографічний просібник]. —
К.: АртЕк, 1999.
Українськi народнi свята та звичаї. [Упор. В.К. Сапіга] - К. 1993.-110с.
Сценарій виховного заходу
«Виготовлення сувеніру- оберегу для захисників України».
Тема: Виготовлення сувеніру- оберегу для захисників України.
Мета:
ознайомити
дітей з історією волонтерського руху; розповісти про героїв – земляків, які
загинули, захищаючи Батьківщину;
збагачувати знання вихованців про українську народну ляльку; виготовити
ляльку-мотанку - оберіг для захисників України; написати листи – побажання
воїнам; виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю,
повагу до традицій українського народу; розвивати художнє мислення,
фантазію, увагу, пам'ять, моторику рук, творчі здібності, естетичний смак.
Обладнання:
вишиті рушники, прапор України з побажаннями від воїнів, які знаходяться в зоні
проведення АТО, зразки ляльок-мотанок, клаптики тканини, нитки, стрічки,
мереживо, ножиці, свічка.
Тип заняття: комбінований.
Дата
проведення заняття : 4 грудня 2015 року.
Заняття проводиться для дітей 9 -10 років
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Вступна
частина
Організаційний момент (перевірка
готовності дітей до заняття)
Актуалізація опорних знань
- Міжнародний День
волонтерів світова громадськість відзначає 5 грудня. Рішення про це свято було
прийнято Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році. Добровольці (а в останні роки
все частіше можна почути трансформоване з англійської - волонтери) - це люди,
які витрачають свій вільний час на благо суспільства. Вони присвячують
суспільству свій талант, час, енергію, не чекаючи винагороди. Наприклад, такі
люди добровільно погоджуються допомагати прибирати громадську територію,
поширювати плакати чи брошури соціальної кампанії, готові безкоштовно проводити
екскурсії рідним містом, бути перекладачами на великих міжнародних спортивних
змаганнях. Більш того, добровольці допомагають персоналу в дитячих будинках і
будинках престарілих, поспішають на допомогу при ліквідації наслідків стихійних
лих. Нині на Сході України проводиться
антитерористична операція і волонтери дуже допомагають нашим захисникам. Такі люди – волонтери є і в нашому місті. Один із них - Іващенко
Віталій Миколайович, колишній воїн-інтернаціоналіст.
На початку нового навчального року він завітав у Центр дитячої та
юнацької творчості Долинського району. Вихованці ЦДЮТ передали для наших
захисників подарунки-сувеніри та Державний Прапор України. Через деякий час
Віталій Миколайович повернувся у наш заклад і привіз Прапора України з
написаними побажаннями від
воїнів-земляків. Цей Прапор ви зараз бачите на нашій дошці.
Діти, ви знаєте, що ця неоголошена
війна дуже боляче торкнулася і мешканців нашого міста. На Сході загинули двоє
мужніх хлопців, наших земляків – Іван Яковенко та Ігор Паславський.
Яковенко Іван навчався у Долинській
школі № 1. Був мобілізований у
зону АТО у серпні 2014 року. Солдат служив у 17-ій окремій танковій бригаді
номером обслуги гаубичної самохідної артилерійської батареї 3-го механізованого
батальйону військової частини ПП В 3675. Загинув 29 січня 2015 року в районі с.
Ольховатка Дебальцевського району Донецької області під час виконання бойових
завдань внаслідок смертельного осколкового поранення у ході артилерійського
обстрілу сил противника.
«Хто, як не я, захищатиме Україну й
українців? Я повинен йти воювати за свою державу», – казав він перед тим, як
вирушити в зону проведення антитерористичної операції. Всі, хто знав Івана,
згадують, що він був доброю, порядною людиною, з чуйним серцем та відважний
духом. Він мріяв про власний дім, наповнений радісним сміхом дітлахів. Проте за
своє коротке життя встиг лише посадити сад, але створити сім’ю, зростити й
виховати дітей йому так і не судилося.
Нещодавно у Долинській
ЗШ №1 І-ІІІ ст. відбулося урочисте відкриття пам’ятної
дошки на честь цього мужнього молодого
хлопця.
Для рідних та громади міста загибель
молодого героя стала великим потрясінням і непоправною втратою. У пам’яті
близьких і знайомих він назавжди залишиться світлою, щирою, вимогливою до себе
і небайдужою до інших людиною. Своє ім’я Іван вже вписав золотими літерами в
історію рідної школи, рідного міста, рідної землі.
Указом Президента України №282/2015 від
23 травня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у
захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність
військовій присязі, Яковенко Іван Вікторович нагороджений орденом «За мужність
ІІІ ступеня» (посмертно).
Тож, прошу вшанувати пам'ять Івана Яковенка та
кожного воїна, який віддав найдорожче – своє життя за наш спокій, хвилиною мовчання.
(Хвилина
мовчання)
II. Основна
частина
Повідомлення теми та мети заняття.
Наші сини, брати, чоловіки, батьки, дядьки, сусіди, які
захищають нашу державу, заслуговують на найкращі слова
подяки. Ви, діти, можете підтримати їх бойовий дух своїми листами, малюнками та сувенірами.
Адже їх найбільше чекають наші хоробрі хлопці.
Пропоную сьогодні виготовити
нашим героям подарунки.
Це буде подарунок – оберіг, який охоронятиме
наших чоловіків від усього лихого. Тому, що дуже хочемо, щоб наші
захисники повернулися живими до своїх рідних і близьких. А найсильніший оберіг
той, що виготовлений власноруч або подарований.
Обереги – наші прадавні добрі
символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались
у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди.
Домашні обереги… Що означають ці слова? Це те, що оточує нас із
дитинства, до чого ми звикли. Вишитий рушник та вишита сорочка, ікона на покуті
та хліб на столі, в’язка часнику та лялька-мотанка – все це наші обереги,
історія нашого народу. Без них важко уявити нашу Україну. Саме
з оберегів починається для кожного Батьківщина.
Лялька-мотанка супроводжувала
людину від народження. Ляльки були ігрові та оберегові.
Ігрові
використовували для дитячих розваг. Оберегові – оберігали людину від небезпеки,
хвороби, сварки, темних сил.
Щоб оберіг нікого не нагадував і
не завдавав шкоди, робили його безликими. Замість обличчя на голівці мотанки
зображували хрест – символ Сонця і
Землі. При виготовленні оберегу не використовували голки.
Лялька-мотанка – берегиня та богиня.
Найдавніший зразок оберегу – жіноче божество,
берегиня-ляля (тобто, «земля», "богиня землі",
"охоронниця"). Берегиня – мати всього живого, захисниця людини,
природи та добра, охоронниця дому. Ляльку-берегиню створили понад 5 тисяч років
тому. Це – не просто дитяча іграшка, це – витвір мистецтва. Народна лялька дуже
екологічна, духовно чиста, образна і символічна. Така лялька має умовну структуру. Створювали
насамперед голову і тулуб ляльки, обличчя робили без деталей або з намотаним
нитками хрестом, щоб у них не вселявся злий дух. Для виготовлення ляльок
використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір'я. Лялька була
оберегом душі людської. Наші предки клали її у колиску для новонародженої
дитини, щоб у хаті не селилися домовики; ляля забавляла дитя, допомагала йому
пізнавати світ, брала на себе негативну
енергію, забирала хворобу; ляльку віддавали богам за здоров'я, урожай, дощ. Мати
своїй доньці повинна була виготовити ляльку-оберіг та подарувати її на весілля,
тим благословляючи її на щасливе заміжжя та на народження здорових діточок. По
тому, як на світ з'явиться нове життя, треба повернути ляльку тричі проти
годинникової стрілки, мовлячи: "Відвернися злом, повернися добром" –
і покласти в колиску, де дитина спить. Ця лялька охоронятиме її сон. Оберіг
викидати не можна – треба передати його вже своїм дітям.
Практична робота
- Сьогодні на
занятті мені будуть допомагати діти - консультанти. Це вихованці старшої групи
гуртка Балахін Дмитро, Анісімова Анастасія, Ляху Інна та Кухарець Руслан, які
надаватимуть допомогу вам, якщо виникатимуть труднощі.
Виготовлення «Ляльки - мотанки».
Насамперед треба налаштуватися на те, що зараз робитимете щось дуже важливе
– як перед якоюсь значущою подією у вашому житті. Відкиньте всі думки, що відволікають вас. Це
найкращий стан для створення ляльки – оберегу. Для настрою запалимо свічку. Так
робили і в давнину: запалювали
свічку або піч, щоб відігнати злих духів.
1.
Демонстрація готового
зразка.
2.
Пояснення та
показ виготовлення ляльки - мотанки.
Перед тим, як
почати працювати, нам
потрібно повторити правила
безпечної праці під
час роботи з
ножицями:
-
Не тримайте ножиці лезом угору.
-
Не залишайте ножиці з
відкритими лезами.
-
Під час різання підтримуйте матеріал лівою рукою
так, щоб пальці були осторонь від леза ножиці..
-
Передавайте товаришеві закриті ножиці
кільцями вперед.
-
Використовуйте інструмент тільки за
призначенням.
3.
Самостійна робота
учнів.
4.
Обхід робочих
місць, поточне інструктування, перевірка правильності виготовлення
ляльки-мотанки, допомога при
потребі.
5. Фізкультхвилинка.
Працювати перестали
І тепер всі дружно
встали.
Будемо відпочивати,
Нумо, вправу починати!
Руки вгору, руки вниз
І легесенько пригнись.
Покрутились, повертілись,
На хвилинку зупинились.
Пострибали, пострибали,
Раз — присіли, другий —
встали.
Всі за парти посідали.
III. Заключна частина
- Бійці дуже чутливо реагують на дитячу
допомогу, листи, малюнки, власноруч виготовлені обереги. Вони кажуть, що це для
них найважливіше із того всього, що передається з рідної домівки. Вони з
нетерпінням чекають на дитячі подарунки. Саме тому я пропоную вам, діти,
написали маленькі листи зі словами подяки і підтримки захисникам України.
(Діти пишуть листи)
-
Я хочу зачитати уривок з одного листа
«Дорогі воїни, ми віримо у Вашу хоробрість, терпіння і незламність духу. Повертайтеся якнайшвидше.
Вас чекають. Повертайтеся живими і з перемогою! Хай Бог благословляє й оберігає
всіх Вас! Наші листи зігріють вам душу, а обереги бережуть
Вас від всього лихого! Слава Україні! Героям слава! »
- Усі листи та обереги, написані вами і виготовлені вашими
руками, будуть передані через волонтера, який віддасть їх
безпосередньо воїнам.
Підсумок заняття. Інтерактивна вправа «Свічка»
- Наша свічка догорає…
Свічка - це символ швидкоплинності людського життя та духовного збагачення.
Тому, я хочу, щоб кожен із присутніх потримав її, передаючи з рук в руки та
подумав про людей, які, не вагаючись, віддають сьогодні найдороче в своєму житті заради миру і спокою ближніх. І завершити сьогоднішнє заняття я
хочу словами:
Повір у себе, ці слова як
гасло
І кожен день у пам’яті читай.
І щоб ніколи віра не згасала –
Твори добро, й духовно ти
зростай,
І кожен день і час свій
пам’ятай.
- Тож, діти,
вірмо у себе, у своїх рідних, у свою Батьківщину і духовно зростаймо! До
нових зустрічей, друзі!
Немає коментарів:
Дописати коментар