04 лютого 2022 року

Група №1 «Вузликове плетіння»

Тема: Декоративне оздоблення виробу.

Бахрома, або торочки, — це суцільний ряд ниток, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток. У бахрому можуть вплітатися різноманітні шнури, підвіски, китиці тощо. Виготовляють їх двома способами.

1. Бахрома із ниток тканини основи. Для виготовлення бахроми в такий спосіб завчасно залишають припуски потрібного розміру і висмикують крайні нитки. Потім відокремлюють певну кількість ниток, що звисають, і зав'язують їх вузликом.

2. Бахрома з інших ниток потрібного кольору і якості. Для отримання такої бахроми спочатку підрублюють тканину основи на 0,5-1 сантиметр і через підігнутий край протягують певну кількість ниток, які зав'язують вузликом. Після закінчення роботи бахрому підрівнюють ножицями.

03 лютого 2022 року  

                                         Група № 2 «Вузликове плетіння»

Тема: Кулон «Вишиванка» підбір кольорів.

   - Тема сьогоднішнього заняття – «Виготовлення підвіски «Вишиванка»».

    - Ми навчимося виготовляти підвіску, як оберіг, користуючись народними символами та візерунками; продовжимо формування практичних умінь та навиків роботи технікою гобеленового плетіння (техніка кавандолі); розвиватимемо уяву, естетичний та художній смаки; узнаємо більше про  звичаї та традиції українського народу.

  - Все таємниче, грізне, що діялося в природі, викликало у первісних людей панічний страх і бажання захиститися. А захиститися від недобрих сил можна було оберегами, віра в силу яких у всіх народів Земної кулі протягом багатьох тисячоліть була й залишається стійкою й непохитною. Яка роль оберегів? Заспокоювати людину, вселяти віру в те, що з нею нічого поганого не трапиться, робити її впевненішою, сміливішою. Саме слово «оберіг» походить від слова «Берегиня», що трактується як  «мати всього живого, первісне божество».

    - Тож сьогодні ми познайомимось з такими візерунками та використаємо їх для виготовлення кулону. 

     - Візерунки мають дуже давню символіку. Кожен хрестик, кожна рисочка на них не вживається довільно. Всі вони мають якесь значення. Усі вони є знаками – оберегами, які захищають людину від усякого зла. На попередньому занятті я давала вам завдання підготувати інформацію про давні українські символи. Тож я буду брати у вас інтерв’ю, а ви пригадайте, що означають ці символи?

     Символічних візерунків є дуже багато, їх понад сто. Найпоширенішими серед них є такі:   

• гілка – охорона проти хвороб та злих сил. Символ вічного життя;
• дубовий листок – знак повноти життя;
• дерево життя – символ безперервного відновлення природи. Образ Божої мудрості;
• риба – символ води, життя, щастя і здоров’я;
• олень – символ сонячного проміння;
• кінь – символ достатку, багатства;
• півень – вістун дня, охоронець добра. Символ світла, яке побороло темряву;
• зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного божества. Знак христового царства;
• хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу;
• трикутник – символ вогню, символ пресвятої Тройці;
• колесо – знак безперервного відновлення життя. Образ безконечної Божої любові;
• граблі – символ небесного дощу;
• спіраль – символ плодючості;
• сонце – символ світла й життя. Символ Христа;
• церковна вежа – символ прагнення до вічності;

   - Орнаментика українських візерунків відзначається своєю самобутністю і неповторністю. А при їх зображенні обов’язково  треба думати про щось хороше і вкладати в оберіг всю свою душу.

Використані джерела:

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Ftutkatamka.com.ua%2Ftvorchist%2Fmistectvo%2Fzakodovani-imena-v-ornamenti%2F&psig=AOvVaw2Kw68jqrmbAZ7FcZ_CPvNN&ust=1643960640889000&source=images&cd=vfe&ved=0CAsQjRxqFwoTCOikremE4_UCFQAAAAAdAAAAABAJ

https://www.google.com/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Fuacenter.info%2Fimages%2Fdocs%2F%25D0%25A0%25D1%2583%25D1%2588%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25B8-%25D0%25BC%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25B5%25D1%2580-%25D0%25BB.pdf&psig=AOvVaw2Kw68jqrmbAZ7FcZ_CPvNN&ust=1643960640889000&source=images&cd=vfe&ved=0CAsQjRxqFwoTCOikremE4_UCFQAAAAAdAAAAABAP

 

03 лютого 2022 року

                                  Група №3 «Клаптикова пластика»

Тема: Різновиди листівок з квітами.

Листівка, зроблена своїми руками, – це оригінальний спосіб привітати з урочистістю рідних і близьких. Персоналізовані подарунки у сучасному світі цінуються найбільше. Погодьтеся, куди приємніше стати володарем презенту, обраного з урахуванням ваших інтересів, ніж отримати стандартний, знеособлений подарунок, зроблений на конвеєрі та куплений за годину до запланованого заходу. Нас не знають добре колеги або знайомі, але найближчі можуть постаратися і підготувати щось унікальне, що стане теплим спогадом.

        Це відноситься і до листівок. Саме листівки, які можна помацати і залишити на пам’ять, з кожним роком ставатимуть цінніше і дорожче, нагадуючи про улюблених людей.

       Існує цілий напрям – кардмейкінг, що розповідає про таїнство створення незвичайних виробів з підручних матеріалів. Саме тут можна підглянути ідеї листівок і надихнутися вже готовими результатами.

Використані джерела: https://blog.comfy.ua/ua/yak-zrobiti-listivku-svoyimi-rukami-10-i-bilshe-idejj_a0-498/

https://www.google.com/imgres?imgurl=https%3A%2F%2Fuk.hoboetc.com%2Fimages%2Fhobbi%2Fobemnaya-otkritka-s-cvetami-svoimi-rukami-varianti-i-poshagovaya

https://www.google.com/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Friara.com.ua%2Fyak-zrobyty-lystivku-na-8-bereznya-svoyimy-rukamy%2F&psig=AOvVaw1PZe6ZnLN1XCXSDPf30DPS&ust=1643960242919000&source=images&cd=vfe&ved=0CAwQjhxqFwoTCOjz-byD4_UCFQAAAAAdAAAAABAD  

 

02 лютого 2022 року.

Група № 1 «Клаптикова пластика»

Тема: Ручні шви.

      Для того, щоб пошити будь-який одяг необхідно освоїти шви, строчки, стібки. Адже без цього неможливо навіть з'єднати деталі крою і обробити краї виробу. Стібки являють собою переплетення ниток, які отримуються в результаті проколів матеріалу голкою в двох точках, на порівняно малій відстані. Якщо стібки повторюються, то це вже називається рядком. А ширина між 2-ма рядками стібків називається шириною рядка.

 

       Шви і строчки можуть мати різне призначення і всього їх налічується понад 25 видів. В цілому їх можна поділити на дві групи — це машинні, ручні рядки, стібки. Далі докладніше вивчимо ручні шви.

 

Поради щодо виконання швів:

За правилами шити слід справа наліво і робити стібки краще рівномірні, однакового розміру.

Нитка затягувати треба однаково не туго, не слабко, щоб тканина не стягувалося (не деформувалася).

Частоту швів можна регулювати. Враховуйте щільність і товщину матеріалу.

Якщо ви шиєте в одну нитку, то не заправляйте в голку надто довгу нитку, щоб не утворювалися вузлики, нитка не плуталася.

Для закріплення нитки в кінці шва зробіть кілька стібків.

Використані джерела: http://goodhouse.com.ua/poradi/11478-ruchni-shvi-i-strochki-vidi-sxemi-stibki-postijnogo-priznachennya-dlya-zyednannya-detalej-obrobki-virobiv-prishivannya-furnituri.html 

https://www.youtube.com/watch?v=PDiUlY39Llc 

 

01 лютого 2022 року

Група №1 «Клаптикова пластика»

Тема: Аналіз дитячих робіт.

Діти, ми виготовили підвісну кишеню для гребінців, потрібно провести аналіз виконаної роботи. Прошу відповісти на кілька запитань:

1.     Чи правильно визначено перелік і послідовність операцій підготування тканини до настилання? Якщо ні, то які помилки допущені? а) перевірка якості тканини; б)прасування; в)визначення напрямку малюнка; г) розкладання лекал.

2.     Що таке декатирування? З якою метою його використовують?

3.     Коли використовують спосіб настилання тканини «в розгортку»?

4.     Назви основні фактори, які слід враховувати під час настилання тканини?

5.     Для чого застосовують готові схеми розкладки деталей на тканині?

6.     На скільки балів ти оцінюєш свою роботу?

7.     Які помилки ти допустила в роботі? Чи можна їх виправити?

Група № 4 «Клаптикова пластика»

Тема:Вимір розміру стільця, складання ескізу.

Діти, сьогодні ми маємо навчитися знімати потрібні розміри для виготовлення подушки-чохла на стілець. Для цього нам потрібні: стілець та сантиметрова стрічка.

Щоб виготовити прямокутні подушки на диван своїми руками, визначають, якого розміру вона повинна бути, і залежно від цього, при розкрої тканини треба вибрати одну схему:

вирізати 2 однакові частини матерії потрібного розміру, зробивши з кожного краю по 1 див. припуску на обробку швів;

або відміряти дві довжини подушки, додати по ширині 2 див. на шви, скласти матерію навпіл, зшити дві сторони.

 До уваги вихованців та батьків! 

Враховуючи захворюваність на ГРВІ та COVID, всі заклади освіти Долинської ОТГ з 31 сісня 2022 року переходять на дистанційне навчання. КЗ "ЦДЮТ Долинської міської ради" також. Тож заняття будуть проходити за допомогою засобів дистанційних технологій. Матеріали занять будуть розміщені на блозі.

 

 

У п'ятницю, 29 січня, Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.

       Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України. Водночас Договір передбачав встановлення дипломатичних відносин між деякими країнами, повернення військовополонених, обмін цивільних інтернованих, відмову від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.

        Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім направила в УНР і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

       Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

      Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в сутичку, налічувало близько 300 бійців Студентського куреня, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

      Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

      На сьогодні вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

        Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 чоловік.

        Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

         В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

         На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3180296-sogodni-den-pamati-geroiv-krut.html