https://www.facebook.com/Culture.Dolynska/videos/183174526331648/

«Геть куріння !

Ми – здорове покоління !»

Всесвітня організація охорони здоров'я встановила Всесвітній день боротьби з табакокурінням, який щороку відзначається 31 травня.

В умовах сучасного світу табакокуріння настільки поширилося серед населення нашої планети, що перетворилося у соціальну проблему. Боротьба з цією звичкою з кожним роком набуває все більшого розмаху.

Не зважаючи на існуючі заходи проти вживання табаку, значних успіхів у його подоланні поки що не досягнуто. Ця шкідлива звичка міцно утримується в побуті людей і продовжує розповсюджуватись.

В цей день у всьому світі проходять антитабачні акції, спрямовані на боротьбу з курінням. Люди намагаються відмовитись від цигарки, тобто провести день, вільний від табачного диму.

      Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова – а підтверджені факти.

Цікаві факти про українську мову в цифрах

     Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською – 62%).

     Походження української мови – окрема теми для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.

        До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова "мед" і "страва".

        На відміну від решти східнослов'янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.

         У "Короткому словнику синонімів української мови", де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" – аж 45! Цікаве завдання для вас та ваших дітей: спробуйте назвати хоча б 20, можете використовувати фразеологізми ;)

        Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

       Однією з "родзинок" української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово "вороги" має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам'ятаєте: "...згинуть наші вороженьки, як роса на сонці".

       Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера "п"; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква "ф", її вживають переважно в запозичених словах.

       Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити "дихлордифенілтрихлорметилметан" (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

      У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані "дзеркальні" фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром "Я несу гусеня", або ж "ротатор". Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?

 Джерело: https://maximum.fm/cikavi-fakti-pro-ukrayinsku-movu-dlya-ditej-ta-doroslih_n136551

Сьогодні в Україні відзначають День філолога! 🥳

📖 І ми вітаємо з цим святом учителів, викладачів мови та літератури, мовознавців, перекладачів та всіх, хто має філологічну освіту!

📝 Ми знаємо, що справжній філолог завжди має під рукою стос словників для перевірки написання слів.

📝 Справжній філолог знає безліч афоризмів і майстерно їх використовує у мовленні.

📝 Справжній філолог завжди звертає увагу на помилки у тексті.

📝 Справжній філолог ніколи не скаже "колідор", "експресо", "карандаш".

📝 Справжній філолог плекає рідну мову.

📝 Справжній філолог спонукає інших поважати й любити рідну мову.

#День_філолога #рідна_мова #українська_мова #свято

23 травня — в Україні відзначається День Героїв — щорічне свято, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України. Тож дякуємо сьогодні усім, хто боровся та бореться нині за нашу свободу та незалежність. Особливе вітання нашим злинським чоловікам, нашим захисникам. Слава Україні! Героям слава!

Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

     Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».

      Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

     Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», - згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.

     Над домовиною Шевченка на місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Такою могила була до 80-х років ХІХ століття. На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний хрест, впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудовано хату для доглядача. У 1889 році влаштовано перший музей Шевченка. У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», а величний бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році. Народ здавна називає Чернечу гору Тарасовою.

Джнрело: https://telegram.me/share/url?url=https://www.ukrinform.ua//rubric-society/2232417-22-travna-den-perepohovanna-tarasa-sevcenka-u-kanevi.html&text