В Україні 7 грудня святкують Всесвітній день української хустки.

Сьогодні, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.

День української хустки почали відзначати лише рік тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.

Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.

Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки — темні, вдови — чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні — із дешевших.

Використані джерела: https://i-ua.tv/news/73388-v-ukraini-7-hrudnia-sviatkuiut-vsesvitnii-den-ukrainskoi-khustky

 

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04. 11. 2020 року № 973–ІХ  «Про відзначення  300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди».

Григо́рій Са́вич Сковорода́ (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

Навчався в Києво-Могилянській академії (вищої освіти не здобув). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання.

Григорій Сковорода писав свої твори різновидами староукраїнської літературної мови: художні та філософські твори слов'яноруською (слов'яноукраїнською), поезії та байки — книжною українською (у ній менше цер­ковнослов'янських елементів). Частину листування Сковорода вів також латинською мовою.^[

Використані джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0.jpg

 

Презентовано офіційну айдентику національної кампанії «Світ Сковороди»

URL-адреса https://arts.gov.ua/prezentovano-oficzijnu-ajdentyku-naczionalnoyi-kampaniyi-svit-skovorody/

За 300 днів до святкування 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди в інстаграмі з'явився його акаунт.

Знайти 28-річного Грега (саме так Григорій Сковорода підписував свої листи) можна за ніком @skovoroda.today 

 Віртуальна виставка Художньої літератури про Сковороду

URL-адреса  https://old.libr.dp.ua/ScGallery/ngal.phtml?idg=11

Афоризми Григорія Сковороди

URL-адреса https://osvita.ua/school/literature/s/63970/

 

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

       1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проблема.

       День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

      У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування.

      Стратегія України щодо боротьби з епідемією та профілактикою ВІЛ/СНІДу відображена в нормативних актах, зокрема в Законах України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постановах КМ України, інструкціях МОЗ України тощо, низці державних соціальних програм.

 

         26 листопада 2022 року - день пам'яті            жертв Голодоморів ХХ століття.

В Україні згадують жертв Голодоморів ХХ століття. День пам'яті відзначають щорічно у четверту суботу листопада на підставі указів президента 1998 та 2007 років.

У ХХ столітті українці пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та голод 1946-1947 років. Найбільшим був голод 1932-1933 років – його називають геноцидом Скільки українців вважають Голодомор 1932-1933 років геноцидом: соціологи порівняли думки за рікВже понад 90 відсотків опитаних українців вважають, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом.

Відповідно до закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», прийнятого 28 листопада 2006 року, голод 1932-1933 років є актом геноциду українського народу, а його «публічне заперечення визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідностей є протиправним».

За традицією, цього дня українці запалюють у своїх будинках свічку на згадку про жертв штучного голоду, організованого радянською владою.

На сьогоднішній день Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 22 держави.

З нагоди Дня пам'яті до українців звернувся президент Володимир Зеленський.

«Українці пройшли дуже страшними речами. І при всьому зберегли здатність не підкорятися і своє волелюбність. Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою та холодом. Нас не зламати. Наш вогонь не згасне. Ми знову переможемо смерть», – написав він.

Використані джерела:  https://www.slovoidilo.ua/2022/11/26/novyna/suspilstvo/ukrayina-sohodni-vshanovuye-pamyat-zhertv-holodomoriv-zelenskyj-zvernuvsya-narodu       

 

В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.

Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Використані джерела: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3618590-v-ukraini-den-gidnosti-ta-svobodi.htmhttps://www.google.com/imgres?imgurl=https%3A%2F%2Fuinp.gov.ua%2Fstorage%2Fapp%2Fpublic%2Fimages%2F5200%2Fimage%2F1%2Fmax%2FooS5z1668443835ThjNU.jpeg&imgrefurl=https%3A%2F%2Fuinp.gov.ua%2Fpres-centr%2Fnovyny%2Fvystoyaly-na-maydani-peremozhemo-u-viyni-startuvala-kampaniya-zahodiv-do-dnya-gidnosti-ta-svobody&tbnid=r5MWFvWJkvvf9M&vet=12ahUKEwjE7c_Qp8H7AhWayAIHHdwFBxsQMygCegUIARDGAQ..i&docid=-psBvnuGKMypbM&w=770&h=512&q=%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8%202022%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8&ved=2ahUKEwjE7c_Qp8H7AhWayAIHHdwFBxsQMygCegUIARDGAQl

 

   

       Один раз на два роки відбувається  бієнале наївного мистецтва та мистецтва примітивізму «Велюровий кіт» імені Андрія Ліпатова до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва (9 листопада) започаткований художньо-меморіальним музеєм Олександра Осмьоркіна за підтримки управління культури і туризму Кропивницької міської ради у 2020 році. Одним із співорганізаторів унікальної мистецької акції є Кіровоградська обласна організація Національної Спілки художників України.

    Метою арт-проєкту є збереження та розвиток оригінальних народних традицій в сучасному самодіяльному та професійному образотворчому мистецтві, популяризація образотворчого мистецтва як одного з дієвих засобів розвитку української культури та увічнення пам’яті оригінального майстра наїву, художника-земляка, члена Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Андрія Ліпатова.

ілюстративний матеріал про виставку та її презентацію розміщується на веб-сайті музею: www.osmerkinmuseum.kr.ua, Інтернет-ресурсах співорганізаторів та інформаційних партнерів.

      Дипломанткою цьогорічного бієнале стала керівник гуртка КЗ «ЦДЮТ Долинської міської ради», член Національної спілки майстрів народного мистецтва України ГЕТМАНЕЦЬ ДІНА ВОЛОДИМИРІВНА, яка представила свою роботу «Кіт» виконану технікою вузликового плетіння.

 9 листопада – День української писемності та мови

День української писемності та мови відзначають 9 листопада вже 234роки поспіль.

 

     Свято було засновано в листопаді 1997 року. За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

      День української писемності та мови — щорічно святкується 9 листопада. Встановлене свято було на честь Нестора літописця, послідовника Кирила і Мефодія. Саме його вважають “батьком українського письма”.

     Та ми не будемо довго вдаватись в історію, яку й так всі знають. Наразі, ми живемо в історичні часи й маємо як ніколи раніше турбуватись про сьогодення. У тому числі, й про нашу мову. Тож ми вирішили зробити добірку корисної інформації про те, як вдосконалювати свої знання і де черпати натхнення. А також, підкріпили це все найгарнішими висловами про мову.

      Як святкують день писемності та мови в Україні?

      Щорічно проводять тематичні заходи, читання віршів, літературні вечори. Кожного року по радіо лунає традиційний диктант, у якому можуть взяти участь усі охочі — навіть за межами України.

      Також, до Дня писемності та мови проводиться Всеукраїнський конкурс ім. Петра Яцика. Позмагатись у своїх знаннях української мови можуть навіть іноземці!

 

Використані джерела:

 https://inlviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/11/9lystopadmova1.jpg